Події 20-21 травня в Литві показали готовність країн до можливих ворожих активностей. Сам факт можливого входження невідомого об’єкта в повітряний простір країни НАТО змусив державу запускати попередження для населення, переводити людей в укриття, тимчасово зупиняти транспорт і активувати сили з повітряного патрулювання. Яким джерелам довіряти, в яких каналах шукати інформацію та що робити у разі загрози – команда Relocate.to розповідає у цій статті. 

Що сталось у Литві 20-21 травня?

20 травня 2026 року в Литві оголосили повітряну небезпеку після повідомлень про підозрілий дрон поблизу східних прикордонних районів. Спершу попередження стосувалося районів Ігналіни, Утени, Зарасая та Швенчьоніса, а згодом його поширили на столицю Вільнюс. Жителів закликали перейти в укриття або безпечне місце. 

Через загрозу у Вільнюсі тимчасово призупинили авіарух, частково зупинили публічний транспорт, регіональні потяги,  а урядовців і депутатів перевели в укриття. 

21 травня повітряна тривога повторилася вже в Утенському повіті на північному сході Литви. Було оголошено червоний рівень повітряної небезпеки через виявлення безпілотних об’єктів, після чого людей знову закликали йти в укриття. 

Ці події не означали початку прямої атаки на Литву, але стали показовим прикладом того, як країна ЄС і НАТО реагує на потенційну повітряну загрозу: запускає систему попереджень, переводить людей у безпечні місця, тимчасово обмежує транспорт, активує військові механізми реагування та інформує населення через офіційні канали. 

Як у Литві працює система оповіщення населення?

У Литві населення попереджають не лише сиренами, а й через систему мобільних повідомлень Cell Broadcast. Сигнал цивільного захисту “Attention everyone” подається як трихвилинний пульсуючий звук сирени, після якого люди мають увімкнути радіо або телебачення й чекати інструкцій. 

Мобільні попередження працюють через мережі 2G, 3G і 4G операторів Bitė, Telia та Tele2, якщо на телефоні активована функція Cell Broadcast / EU-Alert. Систему перевіряють щонайменше двічі на рік.

Окремо варто стежити за офіційним ресурсом LT72 – литовським порталом цивільної безпеки, створеним для того, щоб пояснювати населенню, як діяти під час надзвичайних ситуацій, воєнних загроз, повітряної небезпеки, евакуації чи перебоїв у роботі критичної інфраструктури. Саме на сайті lt72.lt та в додатку LT72 дублюються офіційні попередження, інструкції та рекомендації для населення. Також через LT72 можна знайти найближчі укриття та місця евакуацій у разі потреби.

Водночас не варто покладатися лише на один канал: під час загрози потрібно також стежити за повідомленнями офіційними сторінками муніципалітету, Служби 112, поліції, пожежно-рятувальної служби, урядових структур, а також за ефірами литовського радіо й телебачення. Це важливо, бо в кризовий момент один застосунок або сайт може працювати з перебоями (як це сталось у Литві), тому безпечніше мати кілька джерел перевіреної інформації одночасно. 

Що означають офіційні повідомлення?

У Литві використовують три ключові повідомлення:

Жовтий рівень – “Tikėtinas oro pavojus” / ймовірна повітряна небезпека. Це означає, що потенційна загроза можлива, але небезпечний об’єкт ще не обов’язково перебуває над територією Литви. Людей просять залишатися спокійними, визначити безпечне місце і повідомляти 112 про підозрілі об’єкти. 

Червоний рівень – “Oro pavojus” / повітряна небезпека. Це означає, що невідомий об’єкт перебуває в повітряному просторі або з високою ймовірністю може туди увійти й становити загрозу. Люди мають негайно перейти в укриття або безпечне місце. Якщо укриття поруч немає, радять використовувати правило двох стін — перебувати у внутрішній кімнаті без вікон або в місці, відділеному від зовнішньої стіни щонайменше двома стінами. 

Білий рівень – “Oro pavojaus nėra” / повітряної небезпеки немає. Це означає, що люди можуть залишити укриття, але мають зберігати уважність.

Де шукати перевірену інформацію?

Під час повітряної небезпеки важливо орієнтуватися лише на офіційні джерела. У Литві головним ресурсом для цивільної безпеки є LT72 – сайт lt72.lt та однойменний застосунок. Там публікують попередження, інструкції для населення, пояснення рівнів небезпеки та рекомендації щодо дій у разі надзвичайної ситуації. Також варто стежити за повідомленнями через мобільні alert-оповіщення, сирени та ефіри LRT – литовського суспільного мовника.

Для перевірки інформації також можна переглядати офіційні сторінки Уряду Литви, Міністерства національної оборони, Литовської армії, поліції, пожежно-рятувальної служби, прикордонної служби, Національного центру управління кризами та служби 112.

Які це дає уроки для країн Європи?

Для цивільних у країнах Європи головний урок із ситуації в Литві – не чекати, поки тривога стане особистою реальністю. Навіть якщо людина живе в країні, де повітряні тривоги здаються малоймовірними, варто заздалегідь знати базові речі: як у цій державі працює система екстрених сповіщень, де розташовані найближчі укриття, який офіційний застосунок або сайт відповідає за цивільний захист, і які дії рекомендує місцева влада у разі повітряної небезпеки. 

Окремо важливо мати вдома мінімальний запас води, їжі, ліків, готівки, павербанк, ліхтарик і копії документів хоча б на перші 72 години. Це не означає жити в постійному страху – це означає зменшити хаос у момент, коли рішення потрібно ухвалювати швидко.