За останній рік міграційний баланс між Польщею та Великою Британією різко змінився. За даними Польського економічного інституту та британської офіційної статистики, з червня 2024-го до червня 2025-го країну залишили близько 25 тисяч польських громадян, тоді як прибуло лише 6–8 тисяч.

Ці цифри лише закріплюють тенденцію, що формується вже кілька років - після Брексіт міграційний баланс між Польщею та Великою Британією став негативним. Водночас реакція британських медіа на ці зміни часто звучить емоційніше, ніж самі дані. Таблоїд Daily Mail описує процес як "великий польський вихід", із помітною ностальгією згадуючи покоління мігрантів 2000–2010-х років, які, за словами видання, стали опорою будівельної галузі, сфери послуг, логістики та догляду й "змінили обличчя Британії". 

Тепер же, зазначає газета, багато з них повертаються до "процвітаючої, низькоподаткової батьківщини".

Втім, за межами гучних формулювань постає складніше питання. А що насправді рухає цим процесом і чи можна зводити його до конкуренції з українцями, присутність яких у Британії істотно зросла після 2022 року?

Проте відповіді, які пропонують аналітики та профільні інститути, значно менш сенсаційні й водночас значно переконливіші.

Передусім ідеться про вартість життя у Великій Британії. За останні роки різко подорожчали оренда житла, енергія, транспорт і базові послуги. Для багатьох мігрантів, особливо зайнятих у фізичній праці чи сфері сервісу, зростання доходів не встигає за зростанням витрат, роблячи повсякденне життя дедалі менш стійким.

Другий фактор — динаміка зарплат у Польщі, яка виявилася швидшою, ніж у Британії. Варшава, Вроцлав, Краків і Гданськ за останнє десятиліття перетворилися на регіональні економічні центри з конкурентними доходами, сучасною інфраструктурою та помітно нижчими витратами на життя, ніж у британських мегаполісах.

Нарешті, Брексіт залишається структурним чинником, який продовжує впливати на рішення мігрантів. Після виходу Британії з ЄС громадяни країн Євросоюзу — включно з поляками змушені були або пройти процедуру EU Settlement Scheme, або адаптуватися до нової візової системи. Для частини людей цей процес означав втрату звичної мобільності та відчуття стабільності, що раніше було одним із головних аргументів на користь життя і роботи у Великій Британії.