Антон Гомза — про іспанську Modelo 720: хто з українців раптом опинився податковим резидентом, які пороги й строки і чому з 2026 року відкладати вже не варто.

— Антоне, почнімо з простого. Що таке Modelo 720?

— Нещодавно я був у Барселоні, розмовляв із хлопцем із Києва — він в Іспанії другий рік. Колись продав квартиру вдома, гроші й досі лежать на українському рахунку, чекають, поки він визначиться, що з ними робити. І, між іншим, каже: «Мене це все не стосується, я ж навіть картки резидента не маю». Стосується. Причому давно.

Modelo 720 — це саме про таких людей. Інформативна декларація про майно й права за межами Іспанії. З'явилася у 2012 році, щоб податкова — Agencia Tributaria, або Hacienda — бачила, що резидент має за кордоном. Слово «інформативна» тут головне: сама декларація податку не нараховує, за фактом подачі ви не платите нічого. Проблема виникає в іншому — коли подати треба, а людина не подала.

І ось де плутанина. Людина чує «декларація» і думає, що зараз із неї щось спишуть. Тому або не подає, або тягне. Але задекларувати — це ще не заплатити. Це просто показати державі, що у вас є.

— Добре. І хто саме зобов'язаний її подавати?

— Податкові резиденти Іспанії — і фізособи, і компанії. А резидентом стають простіше, ніж думають. Достатньо однієї умови з трьох: понад 183 дні на рік в Іспанії; тут центр ваших економічних інтересів; або тут постійно живе ваша сім'я — дружина чи чоловік і неповнолітні діти.

Про картку — жодного слова. Резидентство визначають факти, а не те, видали вам документ чи ще ні. На цьому й спіткнувся той хлопець із Барселони: можна мати статус тимчасового захисту і водночас бути податковим резидентом Іспанії.

— Які пороги і що взагалі треба декларувати?

— Поріг — €50 000. Але його рахують окремо по кожній із трьох категорій, а не в одну суму. Це й пропускають найчастіше.

Перша категорія — рахунки в закордонних банках: залишок на 31 грудня плюс середній залишок за останній квартал. Друга — цінні папери, частки в компаніях, інвестиційні фонди, страхування життя, пенсійні плани за кордоном. Третя — нерухомість і права на неї за межами Іспанії.

Кожну категорію рахуєте окремо. Набралося понад €50 000 у якійсь — по ній звітуєте. Тобто навіть якщо нерухомості й паперів немає, а на українських рахунках сумарно більше €50 000 — цього вже достатньо, щоб подати.

— Дайте приклад людини, яка й не здогадується, що потрапила під декларацію.

— Їх багато. Найтиповіший я вже почав розповідати: продали квартиру в Києві, гроші на українському рахунку, ви їх ніби просто тримаєте. Сума перейшла за €50 000 — і ви вже під Modelo 720, хоча про жодну декларацію не думали.

Другий випадок — ФОП і бізнес-рахунок, через який ідуть клієнтські гроші з України. На 31 грудня там понад €50 000 — те саме. Третій — успадкована частка в сімейному бізнесі або у квартирі за кордоном. Про неї зазвичай не згадують, бо це «не гроші на руках». Для Hacienda це актив.

— Коли треба подати?

— З 1 січня до 31 березня, за попередній рік, тільки електронно. За 2025-й — до 31 березня 2026 року. Строк не продовжують.

Далі трохи складніше. У наступні роки декларацію подають повторно не завжди — тільки якщо щось суттєво змінилося: вартість по одному з блоків зросла більш ніж на €20 000 порівняно з минулою декларацією, або ви закрили рахунок чи продали актив, який раніше декларували. Це загальний принцип; під конкретну ситуацію його варто перевіряти окремо.

— Найстрашніше питання. Що буде, якщо не подати або запізнитися?

— Тут дві новини — заспокійлива і застережлива.

Раніше режим був жорсткий. €5 000 за кожен показник. Незадеклароване могли оподаткувати як неправомірний приріст, ще й з надбавкою. Виходили штрафи більші за самі активи. У 2022 році Суд ЄС у справі C-788/19 визнав це непропорційним і таким, що порушує свободу руху капіталу в ЄС, — і Іспанія санкції пом'якшила.

Тепер простіше. Подали із запізненням, але самі, до вимоги податкової — €100 за показник, мінімум €1 500. Подали вже на вимогу або з неповними чи неточними даними — €200 за показник, мінімум €3 000. Ціна помилки стала співмірною.

Але обов'язок нікуди не зник. Не подати — це й досі порушення, просто тепер воно не руйнує життя. І це якраз аргумент не ховатися, а зробити нормально: ховатися виходить дорожче.

— А криптовалюта?

— Для крипти є окрема декларація — Modelo 721. Її подають, якщо криптоактиви за межами Іспанії — наприклад, на іноземних біржах — перевищують €50 000 на 31 грудня. Строк той самий, до 31 березня. Вона теж інформативна, податку сама не створює.

Єдине — не варто вважати це невидимою зоною. Обмін даними по криптоплатформах у ЄС посилюється швидко, і припущення «мене там не видно» щороку слабшає.

— Ви кілька разів згадали, що з 2026 року Іспанія бачить рух по рахунках. Як це пов'язано з Modelo 720?

— Прямо пов'язано. З січня 2026-го Іспанія розширила банківську звітність. Банки передають податковій дані по рахунках частіше. З'явилася окрема звітність по картках із великим річним оборотом. Прозорішим став бізнес-еквайринг. Плюс на рівні ЄС давно працює обмін даними про транскордонні платежі.

Тільки без паніки. Ніхто не читає кожну вашу покупку в супермаркеті. Мова про видимість рахунків і надходжень, а не про те, що держава дивиться вам у кошик. І видимість — це ще не податок. Це картина, яку податкова й так має.

Modelo 720 — по суті, ваша версія тієї самої картини, подана самостійно. Якщо вона збігається з тим, що податкова вже бачить, питань немає. Якщо ви мовчите, а рух по рахунках є, питання з'являються.

— Чи є хтось, хто від цього звільнений?

— Є. Наприклад, ті, хто на спеціальному режимі для новоприбулих — його називають режимом Бекхема. 

За певних умов він дозволяє перші роки оподатковуватися як нерезидент і звільняє від Modelo 720 і 721.

Але підходить він не всім — залежить від того, як ви отримуєте дохід, від структури зайнятості. І оформляти його треба одразу, а не згадувати на третій рік. Це рішення, яке прораховують заздалегідь.

— Які найтиповіші помилки ви бачите саме в українців?

— Умовно три.

Перша — «мене це не стосується, я ще не резидент», хоча за фактами людина резидент давно. З цього ми й почали.

Друга — та сама плутанина між «задекларувати» і «заплатити». Люди бояться подати, бо думають, що подача дорівнює податку. Не дорівнює.

Третя, найприкріша — подати абияк. Неправильно кваліфікувати актив, забути про частку в бізнесі чи про спільний рахунок, вказати не ті суми. А помилка в даних — це вже інша, дорожча категорія санкцій. Тому краще один раз зробити правильно.

— Що б ви порадили українцю, який щойно переїхав до Іспанії?

— Перше — чесно подивіться на свій статус. Не на картку, а на факти: скільки днів ви тут, де сім'я, де центр ваших інтересів. Часто людина вже резидент, а живе з відчуттям, що ні.

Друге — якщо ви резидент, зберіть усі закордонні активи по трьох категоріях і подивіться, де набирається €50 000. З калькулятором, а не на око.

Третє — не тягніть до 31 березня. Перша декларація завжди забирає більше часу, ніж здається. А якщо ситуація неоднозначна — кілька країн, спільні рахунки, бізнес, крипта — краще порахувати з тим, хто робить це щодня.

І не сприймайте це як покарання. Нормально оформлений статус і чиста декларація дають головне — спокій: ви платите рівно скільки треба і не переплачуєте.

— І, нарешті, куди звертатися?

— Ми в THE A щодня розбираємо такі історії для українців за кордоном — від того, щоб визначити, резидент ви чи ні, до подачі декларацій і легального структурування доходів та активів.

Якщо не впевнені, чи це вас стосується, напишіть: @Businessmanager_THE_A — зорієнтуємо за вашою ситуацією і підкажемо, з чого почати. І згадайте, що ви з RelocateTo, щоб ми розуміли, звідки ви.

Матеріал має інформаційний характер і не є податковою чи юридичною консультацією. Пороги, строки й санкції можуть змінюватися; кожна ситуація потребує індивідуальної перевірки на актуальну дату.