Німеччина зробила ключовий крок до практичного застосування європейських правил щодо штучного інтелекту. Так, 11 червня 2026 року Бундестаг ухвалив закон, який визначає, як у країні працюватиме контроль за виконанням Регламенту ЄС про штучний інтелект — AI Act. Проте перед остаточним набуттям чинності закон ще має пройти погодження у Бундесраті.
Нагадаємо, що європейський AI Act діє в ЄС із серпня 2024 року, однак для його практичного застосування кожна країна-член має визначити національні органи, які відповідатимуть за нагляд, перевірки, прийом скарг і санкції. Саме це і врегульовує німецький закон.
Хто контролюватиме штучний інтелект у Німеччині
Центральну роль у новій системі отримає Федеральне мережеве агентство — Bundesnetzagentur. Воно стане основним органом ринкового нагляду за дотриманням правил використання штучного інтелекту, якщо окремі повноваження не будуть передані спеціалізованим відомствам.
При агентстві мають створити координаційний та компетентнісний центр з питань ШІ, незалежну палату нагляду за високоризиковими системами штучного інтелекту, а також центральний пункт для прийому скарг від громадян.
Це означає, що у Німеччині з’явиться єдина зрозуміла адреса, куди можна буде звертатися щодо можливих порушень правил використання ШІ. Bundesnetzagentur прийматиме такі звернення і передаватиме їх до компетентного органу для перевірки.
Нові правила стосуватимуться не лише великих технологічних компаній. Під дію європейського регулювання можуть потрапляти компанії, організації та державні установи, які розробляють, продають або використовують системи штучного інтелекту.
Особлива увага приділятиметься високоризиковим системам. Ідеться, наприклад, про ШІ, який може застосовуватися у сфері працевлаштування, освіти, доступу до важливих послуг, кредитування або інших рішень, що суттєво впливають на життя людини.
Водночас закон передбачає не лише контроль, а й підтримку інновацій. Bundesnetzagentur має надавати інформаційні консультації, організовувати експертну підтримку та створити щонайменше одну “AI-пісочницю” — KI-Reallabor. У таких умовах компанії зможуть тестувати нові технології штучного інтелекту під наглядом держави.
Окремий акцент робиться на малому та середньому бізнесі, а також стартапах. Для них нове регулювання може бути особливо складним, тому держава обіцяє консультації та супровід.
За порушення передбачені штрафи
Закон також вводить адміністративну відповідальність за порушення окремих обов’язків співпраці з контролюючими органами. Наприклад, за відмову надати інформацію або невиконання вимог може загрожувати штраф до 50 000 євро.
Водночас у межах самого європейського AI Act передбачені значно серйозніші санкції за грубі порушення. Найвищі штрафи можуть застосовуватися до компаній, які порушують заборони щодо небезпечних практик використання штучного інтелекту або не виконують вимоги до високоризикових систем.