Острови Кергелен — одне з найвіддаленіших місць на планеті, майже 3220 кілометрів від найближчого населеного клаптика суші. Саме там відкрили новинй від пінгвінів. Результати дослідження опубліковані в науковому журналі *Communications Biology*.

Пінгвін-невидимка

Міжнародна команда генетиків із Чилі та Каліфорнійського університету в Берклі здійснила відкриття, якого орнітологи чекали понад століття.

Головна сенсація — новий, раніше невідомий науці південно-східний пінгвін (Pygoscelis kerguelensis), який мешкає виключно на островах Кергелен, більш відомих під назвою Острови Спустошення. Він десятиліттями «маскувався» під родичів: та сама чорна спина, те саме біле черевце — класичний "камуфляж" для полювання в океані та втечі від хижаків. Видає його лише трохи менший розмір тіла й особлива «мова», якою він спілкується із зграєю.

Учені називають їх невидимками, розкрити їхню таємницю здатна лише генетика. Дослідники проаналізували повні геноми 64 пінгвінів із 10 колоній — і картина склалася: замість одного виду з підвидами вималювалися чотири самостійні гілки.

Окрім кергеленського новачка, статус повноцінних видів отримали:

  • південний пінгвін (Pygoscelis ellsworthi) — мешканець Антарктичного півострова;
  • східний пінгвін (Pygoscelis taeniata) живе на островах Крозе, Маріон і Маккуорі;
  • північний пінгвін (Pygoscelis papua) має домівку на Фолклендах та острові Мартільо біля Південної Америки.

Секрет в ізоляції, адже пінгвіни — це домосіди: харчуються поблизу гнізда і щороку повертаються в одну й ту саму колонію для розмноження. Протягом останніх 300–500 тисяч років острівні популяції жили практично без контактів одна з одною, поступово обростаючи власними звичками та особливостями — аж доки не перетворилися на окремі види. Додатковим бар'єром слугував Антарктичний полярний фронт — своєрідна невидима стіна між холодними водами Антарктики й теплішими водами півночі, яка заважала тваринам мігрувати.

Генетика підтвердила: кожен вид підлаштувався під власні умови. Антарктичні пінгвіни мають гени, що допомагають виробляти більше тепла, накопичувати жир і краще бачити в тьмяному світлі. А от східні пінгвіни розвинули здатність до довгих занурень у бідні на їжу води.

Утім, дослідники застерігають, що  майбутнє трьох субантарктичних видів, і особливо нововідкритого кергеленського пінгвіна, під серйозною загрозою. За помірного сценарію потепління клімату вже до 2050 року острівні пінгвіни можуть втратити свою домівку — а тікати їм нікуди.

«З точки зору зміни клімату острівні види з дуже малою популяцією опиняються в такому ж вразливому становищі, як і субантарктичні пінгвіни, — пояснює одна з авторок дослідження, професорка Хуліана Віанна з Університету Андрес Белло в Сантьяго. — Ці острови настільки ізольовані, що пінгвінам просто нема куди мігрувати, коли середовище зміниться».

Виняток — південний пінгвін: йому потепління загрожує найменше, а деякі вчені вважають, що він навіть здатен розширити свій ареал в Антарктиді.

І ще одна несподіванка. Нові дані можуть допомогти вченим у боротьбі з пташиним грипом, який зараз вражає популяції пінгвінів, інших птахів і ссавців по всьому світу.