У Ларнаці на стінах храму виявили 23 нові зображення кораблів, яким 3 000 років. Результати дослідження оприлюднені в журналі International Journal of Nautical Archaeology.
Таємниця стародавнього Кітіону
Історія почалася ще 40 років тому, коли археолог Люсьєн Баш і дослідниця Міхаль Артзі описали 19 корабельних графіті, вирізаних на стінах храму. Ці малюнки увійшли в підручники як класичний приклад морського мистецтва пізнього бронзового віку східного Середземномор'я — і на тому, здавалося б, історія завершилась.
Аж поки команда дослідників на чолі з Грехемом Брауном не взялася переглянути старі зображення за допомогою високоточного лазерного сканування. І з-під променю "проступили" зображення, яких раніше просто не помічали. Загальна кількість кораблів на південному фасаді зросла до 23.
Найцікавіше, що стіну збудували з масивних вапнякових блоків, які кіпріоти називають "коронія". Але камені не місцеві, їх привезли з протилежного боку Ларнакської бухти. Тобто довелося докласти неабияких зусиль, щоб доправити багатотонні плити довжиною понад три метри і висотою півтора метра до місця будівництва. По суті, це були готові кам'яні "білборди" — великі, рівні й добре видимі поверхні, які й приваблювали давніх митців-моряків.
До речі, розташування малюнків не випадкове: стіна виходила на захищену бухту, де, ймовірно, була давня гавань — хоча її точне місце й досі залишається загадкою для археологів.
Історія, яка розтягнулася на століття
Завдяки лазерному сканеру вдалося виміряти параметри насічок на камені та відокремити навмисні зображення від природних пошкоджень.
Аналіз також показав, що всі графіті наносили протягом століть, від пізнього бронзового віку аж до раннього залізного, тобто вже в часи, коли жив і творив Гомер. Стіна храму, по суті, слугувала своєрідним "живим журналом" поколінь моряків, кожне з яких залишало на камені свою історію.
Різні форми корабельних корпусів — розповідь про зв'язки давнього Кіпру зі світом: одні судна нагадують левантійські традиції, інші — егейські, а треті мають суто місцеві, кіпрські особливості, яких немає більше ніде.
Навіщо малювали кораблі? Існує дві версії, і жодна не є остаточною. За першою, моряки дряпали стіну перед черговим морським рейсом заради захисту від стихії, а після повернення — як подяку богам. Згідно з другою, люди просто спостерігали за кораблями в гавані Кітіону та переносили їх на камінь.
На користь версії з морем свідчить те, що на монументальній поверхні храму майже немає інших сюжетів, окрім суден та точок. До речі, ці точки — щонайменше одинадцять рядів — залишаються загадкою. Можливо, так зображали море: хвилі або відблиски світла на воді.
Дослідження розширює корпус відомих зображень кораблів у регіоні та вказує на тривалу морську традицію в стародавньому Кітіоні.
