Уяви, що тебе щойно взяли на роботу в Німеччині, Франції чи Австрії. У контракті — обов’язкова кількість годин, оклад, а десь між рядками згадка про Kollektivvertrag або Сonvention collective. Ти питаєш у колеги, а він знизає плечима: мовляв, це просто щось, що стосується всіх. Але саме за цим "просто" ховається один із найпотужніших механізмів захисту прав працівників у Європі. Завдяки колективним договорам мільйони людей отримують надбавки, бонуси, додаткові вихідні чи кращі умови звільнення, навіть якщо про це не написано в їхньому трудовому контракті.
Розповідаємо про те, як колективні договори працюють у різних країнах ЄС, хто їх укладає, чим вони відрізняються від закону і що потрібно знати, якщо ти українець, який працює або планує працювати в Європі.
Що таке колективний договір?
Колективний договір (нім. Kollektivvertrag, фр. convention collective, англ. collective agreement) — це письмова угода між об’єднанням роботодавців (або конкретною компанією) та профспілками, яка встановлює правила гри для працівників певної галузі, регіону або підприємства. Це можуть бути доплати за понаднормову працю, святкові премії, додаткові дні відпустки, умови звільнення чи підвищення зарплат.
І що важливо — ці правила діють не замість, а на додачу до трудового законодавства. У більшості випадків колективні договори встановлюють вигідніші для працівника умови, ніж ті, що прописані в загальних нормах.
Як укладаються такі договори?
Це завжди результат переговорів між двома сторонами: з одного боку — профспілки (які представляють інтереси працівників), з іншого — асоціації роботодавців або конкретні компанії. Договір укладається для всієї галузі (наприклад, будівництва або гастрономії), для регіону або навіть для однієї фірми.
Приклад з практики:
- У Німеччині договір для галузі громадського харчування в Баварії може відрізнятись від договору тієї ж галузі в Північному Рейні-Вестфалії.
- В Австрії практично всі великі компанії зобов’язані дотримуватися положень галузевого Kollektivvertrag, навіть якщо працівник не є членом профспілки.
Це означає, що ти можеш навіть не здогадуватись, що вже перебуваєш під захистом такого договору, але він все одно діє.
Які теми охоплюють колективні договори?
Те, що в Україні часто вважається "соціальним бонусом", у Європі стає нормою саме завдяки колективним договорам. Наприклад:
- Відпускні (Urlaubsgeld): додаткова виплата до основної відпустки, часто у розмірі половини або цілої місячної зарплати.
- Різдвяна премія (Weihnachtsgeld / prime de Noël): бонус перед зимовими святами.
- Щорічне підвищення зарплати: автоматичне коригування заробітку відповідно до інфляції.
- Скорочений робочий тиждень: деякі договори передбачають 35-36 годин роботи замість звичних 40.
- Захист від звільнення: прописані умови, які обмежують звільнення без поважної причини або вимагають попередніх попереджень.
Як дізнатися, чи діє на тебе колективний договір?
Це одне з найчастіших питань серед українців за кордоном. Відповідь простіша, ніж здається:
- Запитай у роботодавця, до якого Kollektivvertrag або convention collective він належить.
- Перевір контракт: іноді назва договору вказується у вступних розділах.
- Звернись до профспілки або трудової палати у твоєму регіоні, вони зобов’язані надати копію чинного договору.
- В Австрії та Німеччині існують відкриті бази колективних договорів, де можна знайти галузеві угоди у PDF-форматі (наприклад, Kollektivvertrag Arbeiterkammer).
Рівень охоплення: де колективні договори найсильніші?
Європа — континент великих відмінностей. У деяких країнах колективні договори охоплюють понад 90% працівників, у деяких — лише 20–30%. Ось як виглядає ситуація:
Рівень охоплення: де колективні договори найсильніші?
Європа — континент великих відмінностей. У деяких країнах колективні договори охоплюють понад 90% працівників, у деяких — лише 20–30%. Ось як виглядає ситуація:
| Країна | Охоплення працівників колективними договорами | Коментар |
|---|---|---|
| Австрія | ~98% | Практично всі працівники захищені галузевими договорами |
| Франція | ~95% | Договори часто автоматично поширюються на всіх, навіть без членства в профспілці |
| Німеччина | ~50% | Усе залежить від галузі — в інженерії та охороні здоров’я рівень вищий |
| Італія | ~80% | Договори мають загальнонаціональну дію, але з різною якістю |
| Польща | ~15% | Ринок менш регульований, колективні договори є рідше |
| Литва, Латвія, Естонія | ~10–20% | Лише на великих підприємствах або в публічному секторі |
Чому це важливо для українців?
Для багатьох українців, які працюють у ЄС, колективний договір — це тихий союзник, який непомітно підвищує якість життя. Ось чому варто звертати на нього увагу:
- Не всі права видно в контракті — багато бонусів закладено саме у договорі.
- Захист у конфліктах — якщо виникають суперечки, профспілки можуть вимагати дотримання умов колективної угоди.
- Перевага при працевлаштуванні — краще обирати компанії, що працюють у межах прозорого галузевого договору.
Практичні поради
- Під час співбесіди запитай: чи ваша компанія підпорядковується колективному договору, і якому саме?
- Збережи копію договору або посилання на нього — його можна використати при консультаціях у трудовій палаті.
- Якщо твої права порушено — звертайся до місцевої профспілки або до Arbeiterkammer (в Австрії), Gewerkschaft (у Німеччині), Inspection du travail (у Франції).
- Пам’ятай: навіть якщо ти не член профспілки, договір може все одно діяти на тебе, у багатьох країнах це правило діє автоматично.
Колективний договір — це не бюрократичне кліше з радянських часів. У Європі він — інструмент сучасного захисту працівників, засіб домовлятись про гідні умови і показник сили солідарності. Якщо ти живеш або працюєш у Європі, знати про Kollektivvertrag або convention collective — це так само важливо, як вивчити мову країни. Бо це мова твоїх трудових прав.