У поштових скриньках шведів з’являється невелика брошура з холодною назвою «У разі кризи чи війни». У Чехії готуються до розсилки посібника «72 години: як вижити разом». У Польщі урядовий центр безпеки нагадує: тривожна валіза — не параноя, а нова норма. Європа входить у фазу, коли питання цивільної готовності перестає бути темою для вузьких фахівців і стає частиною масової культури. Так само, як колись інструкції пожежної безпеки чи правила евакуації.

Поворот, який ще десять років тому здавався б перебільшенням, тепер подається як прагматичний крок. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну і на тлі зростання напруги на східних кордонах ЄС, країни одна за одною публікують або оновлюють «посібники 72 годин» — інструкції, як протриматися перші три доби надзвичайної ситуації без допомоги державних служб.

В Брюсселі це називають побудовою Preparedness Union, союзу готовності, де оборона більше не обмежується армією і технікою, а включає громадян, інфраструктуру, комунікацію та стійкість суспільства.

Головним лейтмотивом посібників є проста і, водночас, тривожна формула:
перші 72 години ви маєте бути готовими вижити самостійно.

Адже у перші дні масштабної кризи ресурси держави зазвичай спрямовуються на найгостріші точки: рятувальні операції, критичну інфраструктуру, лікарні, евакуації.

Саме тому громадянам радять підготувати те, що раніше здавалося набором для кемпінгу або тривожного сценарію з фільмів:

• воду (орієнтовно 3 літри на людину на добу),
• їжу тривалого зберігання щонайменше на три дні,
• аптечку,
• ліхтарик і батарейки,
• радіо на батарейках — як альтернативу інтернету,
• теплі речі, документи, базові засоби захисту.

Швеція: брошура для 5 мільйонів домів

Швеція стала одним із найяскравіших прикладів цієї нової європейської реальності. У 2024 році країна оновила посібник «У разі кризи чи війни» і надрукувала його для приблизно 5 мільйонів домогосподарств. Посібник пропонує подумати про укриття, підготуватись до відключення електрики, перевірити чи є вдома радіо та придумати альтернативні методи комунікації з близькими.

Чехія та Польща: готовність як частина державної політики

У Чехії восени 2025 року з’явився посібник «72 години: як вижити разом», який планують доставляти поштою кожній сім’ї. Окремий акцент на першій допомозі, евакуації, пожежній безпеці й домашній підготовці: від запасів води до вогнегасника.

У Польщі урядовий центр безпеки RCB розвиває посібник «Будь готовий», що існує з 2022 року і був оновлений у 2026-му. Він охоплює не лише базові дії у кризі, а й тему, яку все частіше визнають одним із ключових фронтів сучасних конфліктів: дезінформацію.

Балтія і Північ: укриття, дрони і «стіна спостереження»

У країнах Балтії, які живуть поруч із російським кордоном, цивільна готовність давно перестала бути теорією. Литва й Латвія розвивають карти укриттів, навчальні програми, а в школах з’являються курси, пов’язані з технологічною безпекою, зокрема дронами.

Тут усе звучить прагматично: якщо війна ХХІ століття включає безпілотники суспільство має розуміти, як вони працюють і як від них захищатися. Паралельно Північні країни, Норвегія та Фінляндія просувають спільні підходи до безпеки в межах процесів співпраці, які передбачають тренування, координацію та довгострокове планування до 2030 року.

На рівні ЄС тема готовності підсилюється й фінансово, і політично, адже Європа говорить про оборонні бюджети, інфраструктурні зміни, швидке переміщення військ і техніки між країнами, тобто те, що в кулуарах називають «Military Schengen».

Але паралельно формується інша ідея, що стійкість це не тільки армія, але і суспільство. І тут важко не помітити, чий досвід став каталізатором.