Напій із витонченою назвою pousse-café, що був популярний у французьких буржуазних салонах XIX століття, переживає хвилю відродження у сучасній коктейльній культурі. Те, що свого часу вважалося вишуканою частиною післяобіднього ритуалу, сьогодні знову з’являється в меню авторських барів Європи та Північної Америки, вписуючись у тренд на ретрококтейлі та ретельно продуману подачу напоїв.

Історія коктейлю розпочалася в XIX столітті, коли після обіду заможні гості французьких закладів прагнули не лише насолодитися кавою, а й завершити трапезу елегантним напоєм, що поєднує кілька лікерів різної щільності. 

Назва французькою буквально означає «штовхати каву», посилання на традицію пити цей малий коктейль після міцної кави. Класичний рецепт включав від трьох до семи шарів різних кольорів і смаків, які повільно накладали один на один у високому вузькому келиху, створюючи яскравий градієнт.

Технічно напій не є змішаним коктейлем у класичному розумінні, його шарують за принципом густини та цукристості компонентів: найщільніший інгредієнт опускається на дно, а легший залишається зверху.

У XXI столітті шот став предметом інтересу не лише істориків барної справи, а й сучасних міксологів, які адаптують класичні рецептури під нові смаки. Деякі бари пропонують варіації на основі фруктових лікерів, інші експериментують із трав’яними настоянками, надаючи напою сучасного характеру, але зберігаючи його основну ідею — чітке розташування шарів і яскраву візуальну подачу.

У Мадриді, Лондоні та Нью-Йорку вже з’явилися бари, де коктейль подають як частину сет-меню, присвяченого історії коктейльної культури. Замовники відзначають, що саме увага до деталей робить споживання цього напою своєрідним ритуалом, а не просто келихом спиртного.