Автор: Mihajlo Udlis / Уповноважений з питань України від ХДС Кельн
Отримано відповідь Європейської комісії на запит щодо правового статусу осіб, які залишили Україну внаслідок порушень прав людини під час мобілізаційних заходів.
ОСНОВНІ ТЕЗИ
- Директива про тимчасовий захист та Рішення 2026/1912 не передбачають окремих підстав для надання тимчасового захисту особам, які посилаються на порушення під час мобілізації.
- Такі обставини можуть бути розглянуті в межах процедури надання міжнародного захисту, що передбачає індивідуальний аналіз кожної справи.
- Процедури розгляду та практика застосування законодавства суттєво відрізняються залежно від країни-члена ЄС.
- Перехід із системи тимчасового захисту до процедури надання притулку тягне за собою зміну правового статусу та соціальних гарантій, тому потребує попередньої юридичної консультації.
Запит та відповідь Європейської комісії
У зверненні від 15 липня було порушено питання про правовий статус осіб, які виїхали з України через застосування примусу, неналежного поводження під час призову або інших порушень прав людини, пов'язаних із мобілізацією. Метою запиту було з’ясувати, чи враховуються ці обставини при наданні тимчасового захисту.
Згідно з відповіддю Комісії, Імплементаційне рішення Ради 2026/1912 та Директива про тимчасовий захист не регулюють оцінку індивідуальних випадків, пов'язаних з мобілізаційними процедурами. Тимчасовий захист надається на основі категорій осіб, а не на основі індивідуальних обставин виїзду.
Розгляд у межах міжнародного захисту
Європейська комісія зазначає, що подібні обставини можуть бути розглянуті в межах процедури міжнародного захисту. У такому випадку рішення ухвалюється компетентним національним органом держави-члена ЄС відповідно до європейського та національного законодавства. Процедура передбачає індивідуальний розгляд доказів щодо примусу, неналежного поводження або ризику серйозної шкоди.
Зміна правового статусу
Подання заяви про міжнародний захист є переходом до іншого правового режиму, що відрізняється від тимчасового захисту іншими умовами перебування, рівнем соціального забезпечення та іншими юридичними обмеженнями. Подача такої заяви передбачає ризик відмови.
Експерти рекомендують отримати індивідуальну консультацію в юриста, що спеціалізується на міграційному праві, перед зміною статусу.
Рекомендації щодо документування
Для процедури міжнародного захисту критичним фактором є наявність документальних підтверджень (медичних висновків, фотографій, письмових свідчень), що підтверджують обставини виїзду. Збір та збереження цих документів рекомендується здійснювати завчасно.
Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Рішення щодо подання заяв має ухвалюватися індивідуально після консультації з фахівцями.
Джерело: письмова відповідь Європейської комісії, DG HOME, електронно підписана 19 серпня 2026 року.
Читайте також: Єврокомісія пояснила, чи можуть продовжити захист українців після 2028 року
