У Європейському Союзі набуває чинності нова система правил щодо міграції та притулку. Йдеться про реформу CEAS — Спільної європейської системи притулку, яка має змінити те, як країни ЄС приймають, перевіряють і розподіляють відповідальність за людей, які просять міжнародного захисту.

Нові правила є частиною Пакту ЄС про міграцію та притулок, що є одним з найскладніших і найсуперечливіших рішень у європейській міграційній політиці за останні роки. Його ухвалили після тривалих переговорів між країнами ЄС, Європейським парламентом і Єврокомісією. Тепер реформа переходить від політичних домовленостей до практичного застосування.

Головна мета нової системи — зробити процедури притулку швидшими, посилити контроль на зовнішніх кордонах ЄС і водночас розподілити відповідальність між країнами-членами. Але правозахисні організації попереджають, що нові правила можуть ускладнити становище шукачів притулку, особливо тих, хто прибуває до Європи нерегулярними маршрутами.

Що таке CEAS

CEAS — це Common European Asylum System, тобто Спільна європейська система притулку. Вона визначає, як країни ЄС мають розглядати заяви про міжнародний захист, які права мають шукачі притулку, хто відповідає за їхню справу і як має працювати процедура повернення, якщо людині відмовили.

✅

Ідея спільної системи з’явилася ще наприкінці 1990-х років. ЄС намагався створити однакові стандарти, щоб люди, які тікають від війни, переслідувань або серйозної небезпеки, не залежали повністю від того, в яку саме країну потрапили першою.

На практиці система довго працювала нерівномірно. Країни на зовнішніх кордонах ЄС — насамперед Італія, Греція, Іспанія, Мальта та Кіпр — часто заявляли, що несуть непропорційно велике навантаження. Держави Центральної та Східної Європи, своєю чергою, не хотіли обов’язкових квот на прийом шукачів притулку. Саме ця суперечка роками і блокувала реформу.

Що зміниться після запуску нових правил

Нова система передбачає кілька ключових змін. Так на зовнішніх кордонах ЄС запроваджуються обов’язкові перевірки для людей, які прибувають без належних документів або просять притулку. Йдеться про встановлення особи, перевірку безпеки, стану здоров’я, реєстрацію та збір біометричних даних.

Також частину заяв про притулок розглядатимуть швидше і безпосередньо біля кордону або в спеціальних центрах. Це насамперед стосуватиметься людей із країн, громадянам яких у ЄС часто відмовляють у міжнародному захисті. 

Ідея полягає в тому, щоб швидко відокремлювати тих, хто має підстави для захисту, від тих, кому можуть відмовити.

Також змінюється система відповідальності між країнами ЄС. Раніше ключовим принципом було правило першої країни в’їзду, зазвичай саме вона відповідала за розгляд заяви. Нова модель зберігає частину цієї логіки, але додає механізм солідарності. Країни ЄС повинні будуть або приймати частину шукачів притулку, або допомагати іншим способом — фінансово, технічно чи персоналом.

І наостанок ЄС посилює правила повернення людей, яким відмовили в захисті. Це один із найсуперечливіших елементів реформи, адже він передбачає швидші процедури депортації та нові механізми співпраці з третіми країнами.

Читайте також: Як працює депортація в ЄС: що відбувається після рішення про видворення

Чому це важливо для країн на кордонах ЄС

Найбільше нові правила відчують країни, через які люди найчастіше потрапляють до ЄС:. А саме Греція, Італія, Іспанія, Мальта, Кіпр, а також держави на східному кордоні Євросоюзу.

Саме там мають працювати нові процедури первинного скринінгу. Людей перевірятимуть швидше, а частину заяв розглядатимуть у прикордонному порядку. 

Що буде з людьми, яким відмовили

Окремий акцент у новій міграційній політиці ЄС зроблено на поверненнях. Якщо людині відмовляють у притулку, процедура повернення має запускатися швидше.

У ЄС давно говорять, що значна частина рішень про депортацію фактично не виконується і люди можуть залишатися в країнах ЄС без статусу, бо країна походження не приймає їх назад, документи складно встановити або юридичні процедури затягуються.

Нові правила мають зробити повернення більш скоординованими. Також у Європі дедалі активніше обговорюють ідею “return hubs” — центрів повернення за межами ЄС. Це означає, що людей, яким відмовили в захисті, потенційно можуть переміщувати до третіх країн, якщо з ними будуть відповідні домовленості.

Чи стосується це українців

Для більшості українців, які перебувають у ЄС під тимчасовим захистом, ці зміни не означають автоматичної втрати статусу чи нових правил реєстрації. Тимчасовий захист для українців — це окремий механізм, запущений після початку повномасштабної війни, і він не є звичайною процедурою притулку.

Однак нова система важлива для українців з кількох причин, бо, по-перше, вона показує загальний напрям міграційної політики ЄС і по-друге, частина українців у майбутньому може переходити з тимчасового захисту на інші статуси або, в окремих випадках, подавати заяву на міжнародний захист. Тоді правила країни перебування і нова загальноєвропейська система можуть мати значення.

Також варто памʼятати, що країни ЄС можуть паралельно посилювати власні міграційні процедури, наприклад, контроль документів, перевірки проживання, вимоги до легального статусу, працевлаштування та соціальної допомоги.