Рада Європейського Союзу офіційно ухвалила рішення про продовження тимчасового захисту для людей, які виїхали з України через війну, ще на один рік — до 4 березня 2028 року.

За інформацією європейського дипломата, 31 липня 2026 року завершилася письмова процедура, за допомогою якої країни ЄС формально затвердили рішення. Раніше, 15 липня, держави-члени досягли політичної домовленості щодо продовження захисту, а 17 липня Комітет постійних представників ЄС погодив використання письмової процедури для остаточного ухвалення документа.

Тепер рішення мають опублікувати в Офіційному журналі Європейського Союзу. Саме після публікації воно стане юридично обов’язковим. У погодженому проєкті зазначено, що основна частина рішення застосовуватиметься з 5 березня 2027 року, тобто одразу після завершення нинішнього періоду захисту.

Що зміниться для українців, які вже мають тимчасовий захист

Головне практичне значення рішення полягає в тому, що люди, які вже перебувають під тимчасовим захистом у країнах ЄС, не втратять законних підстав для проживання після 4 березня 2027 року.

Загальноєвропейський режим діятиме без перерви до 4 березня 2028 року. Це означає продовження права на:

  • легальне проживання в країні, яка надала захист
  • доступ до ринку праці та самозайнятості
  • медичну допомогу
  • освіту для дітей
  • соціальну підтримку та житло відповідно до правил конкретної країни
💡

Станом на 31 травня 2026 року тимчасовим захистом у ЄС користувалися близько 4,38 млн людей, які виїхали з України.

Чи потрібно вже зараз подавати заяву на продовження

На рівні ЄС подавати нову заяву на тимчасовий захист через ухвалене рішення не потрібно. Воно продовжує сам механізм для людей, які вже ним користуються.

Однак посвідки, пластикові картки, візи або електронні документи українцям видають національні органи. Тому кожна країна окремо вирішуватиме, як технічно оформити продовження:

  • автоматично оновити строк дії статусу в реєстрі
  • продовжити чинність старих документів окремим законом
  • видати нові посвідки
  • попросити власників статусу підтвердити адресу або пройти перереєстрацію

Отже, дата, надрукована на картці, може не змінитися автоматично, навіть якщо право на проживання вже продовжене законом. Європейська комісія радить уточнювати порядок оформлення в органах тієї країни, де людина зареєстрована.

💡

Зараз терміново переоформлювати документи не потрібно. Варто дочекатися офіційних роз’яснень уряду та міграційної служби країни проживання.

Чи збережуться соціальні виплати

Продовження тимчасового захисту не означає, що розміри виплат, правила надання житла або умови медичного страхування залишаться незмінними до 2028 року.

Європейське законодавство гарантує базові права, але конкретні види та розміри допомоги визначають країни-члени. Тому уряди можуть змінювати:

  • розміри соціальних виплат
  • вимоги до пошуку роботи
  • правила оплати житла
  • умови медичного страхування
  • критерії отримання допомоги залежно від доходу

Таким чином, право перебувати в країні буде збережене, але національні програми підтримки можуть змінюватися й надалі.

Чи потрібно переходити на інший вид дозволу на проживання

Продовження тимчасового захисту дає українцям ще один рік правової визначеності, однак не забороняє переходити на звичайні національні дозволи.

Залежно від правил конкретної країни це може бути посвідка на підставі:

  • офіційної роботи
  • підприємницької діяльності
  • навчання
  • професійної підготовки
  • возз’єднання сім’ї
  • інших передбачених законом обставин

Нагадаємо, що у 2025 році Рада ЄС рекомендувала державам створювати зрозумілі шляхи переходу з тимчасового захисту на довгострокові національні статуси для тих, хто відповідає встановленим умовам.

Однак продовження захисту не перетворює його автоматично на постійне проживання, не дає громадянства і не означає, що роки, проведені під захистом, у кожній країні обов’язково зарахують до строку для отримання ПМП. Ці питання регулює національне законодавство.

Важливе нововведення для нових заявників

У погодженому тексті рішення є окрема норма щодо людей, які виїжджатимуть з України після набрання документом чинності.

Тимчасовий захист відтепер не повинні надавати особам, які не виконують військових обов’язків, передбачених українським законодавством, і через це не мають дозволу українських органів влади на виїзд з України.

Водночас у проєкті прямо зазначено, що ця норма не поширюється на людей, які вже користуються тимчасовим захистом на дату набрання рішенням чинності.

Тобто українці, які вже мають статус у Німеччині, Польщі, Чехії, Іспанії, Італії чи іншій країні ЄС, не повинні втратити його через нову вимогу.

Для нових заявників країни можуть вимагати підтвердження того, що людина виїхала з України законно й відповідно до чинних правил. Точний список документів та порядок перевірки визначатимуть національні органи.

Остаточне формулювання цієї норми потрібно буде перевірити після публікації ухваленого рішення в Офіційному журналі ЄС.

Чи поширюється рішення на всі європейські країни

Рішення стосується держав Європейського Союзу, які беруть участь у застосуванні Директиви про тимчасовий захист.

Воно не продовжує автоматично статуси, видані:

  • у Великій Британії
  • Швейцарії
  • Норвегії
  • Ісландії
  • інших країнах, які не є членами ЄС

У цих державах діють окремі національні програми для українців.

Данія також не бере участі в загальноєвропейському механізмі через особливий статус у сфері міграційної політики ЄС. Захист українців там регулюється окремим національним законодавством.

Що буде після 4 березня 2028 року

Продовження до 2028 року не означає, що 5 березня всіх українців автоматично зобов’яжуть залишити ЄС. Європейський Союз уже готує скоординований механізм поступового виходу з тимчасового захисту. Він передбачає два основні напрями:

  1. Перехід на національні дозволи на проживання для людей, які працюють, навчаються, ведуть бізнес або мають сімейні підстави залишитися.
  2. Підтримку добровільного повернення та реінтеграції в Україні, коли безпекова ситуація це дозволятиме.

Рішення про продовження не встановлює, що станеться після березня 2028 року. Подальші кроки залежатимуть від ситуації в Україні та нових рішень Євросоюзу.

 

Матеріал підготовлений станом на 31 липня 2026 року. Після публікації рішення в Офіційному журналі ЄС окремі юридичні формулювання та дата набрання чинності можуть бути уточнені.