Швейцарія – це не лише країна Альп, шоколаду та банків, а й приклад гармонійного співіснування різних культур і мов. Тут офіційно визнано чотири державні мови: німецьку, французьку, італійську та ретороманську, мовна мапа країни формувалася історично, і кожен регіон має свою мовну ідентичність.
Домінуюча мова у Швейцарії
Найбільш поширеною мовою є німецька – нею спілкується близько 60% населення. На другому місці – французька, яку використовують приблизно 22% швейцарців, а італійською говорять близько 8%. Решта громадян (менше 1%) користується ретороманською мовою, яка збереглася переважно у високогірних районах кантону Граубюнден.
Де у Швейцарії говорять німецькою, французькою та італійською
🇩🇪 Німецька мова домінує у центральній та східній частинах країни – у кантонах Цюрих, Берн, Люцерн, Базель, Аргау, Швиц та інших. У побуті часто використовують місцеві діалекти, наприклад, бернський діалект.
🇫🇷 Французька мова поширена на заході, зокрема в кантонах Женева, Во, Невшатель, Жюра та частково у Фрибурі. Тут також трапляються регіональні відмінності у вимові та лексиці.
🇮🇹 Італійська мова є основною у кантоні Тічіно та частині Граубюндена, що межують з Італією. Місцеві діалекти відчутно відрізняються від літературної італійської.
🏔️ Ретороманська мова (романшська) має офіційний статус лише у кантоні Граубюнден на сході країни. Нею говорять переважно у невеликих громадах у горах.
Мовне розмаїття кантонів
Із 26 кантонів Швейцарії:
- 20 – німецькомовні,
- 6 – франкомовні,
- 1 – італійськомовний (Тічіно),
- 1 – багатомовний (Граубюнден, де офіційні одразу три мови — німецька, італійська та ретороманська).
Мовна ідентичність як частина культури
Швейцарія демонструє, що багатомовність не є перешкодою для єдності. Навпаки, це її культурне багатство. Місцеві жителі часто володіють двома або навіть трьома мовами, а мовна політика держави сприяє збереженню та розвитку кожної з них.
Отримуй актуальні новини та щотижневий дайджест перевіреної інформації.
