Вигорання — це не лише проблема дорослих. У книжці «Путівник для підлітків з подолання вигорання» від Yakaboo Publishing, клінічна психологиня Наомі Фішер і письменниця та ілюстраторка Еліза Фрікер пояснюють, як підліткам розпізнати перші сигнали стресу, зрозуміти власний стан і не довести себе до виснаження. Публікуємо уривок про те, як тіло, емоції й поведінка підказують, що напруження вже стало надто сильним.

Ознаки стресу

Що підказує тобі, що ти починаєш піддаватись стресу? Багатьом людям складно зрозуміти, що вони вже у стані напруження; часто першими це помічають інші. З Наомі таке трапляється часто: її родина каже, що вона стала дратівливою і їй варто відпочити, а сама Наомі переконана, що поводиться цілком розумно, просто всі навколо чомусь здаються їй більш надокучливими, ніж зазвичай. Хтось передусім помічає свої відчуття. Інші — зміни в думках. Хтось звертає увагу на сигнали тіла. А буває, що людина усвідомлює свій стрес лише тоді, коли помічає, що поводиться зовсім по-іншому, ніж до цього. Можливо, вона помічає, що не може заснути вночі або прокидається дуже рано вранці і раптом хоче їсти більше солодкого, хоча зазвичай дотримується здоровішого харчування.

Уміння вчасно розпізнавати стрес можна розвинути. Чим більше ти спостерігаєш за собою, тим краще помічаєш дрібні сигнали, які раніше лишалися непомітними. А якщо зловити стрес на самому початку, є шанс вжити заходів, щоб він не переміг тебе. Багато людей, особливо дорослих, ігнорують свій стрес, поки він не призводить до виснаження чи хвороб. Вони роблять вигляд, що все гаразд, намагаються «відштовхнути» його, але він накопичується, і зрештою — бах! — сил більше немає. Можливо, ти бачив, як це відбувається з батьками: ти помічаєш, що вони напружені, але вони продовжують вдавати, що все під контролем… аж доки одного дня це перестає діяти. 

Стрес — це реакція на події навколо нас і один зі способів, яким наше тіло готується захистити себе. Ми відчули б сильний стрес, якби на нас хотів напасти дикий звір, і така реакція організму дала б нам енергію, щоб утекти або навіть спробувати відбитися. У сучасному світі така реакція не завжди корисна, адже навряд чи на нас нападатиме хижак, швидше ми відчуємо стрес через навчання чи сімейні обставини.

Наомі завжди хвилюється перед співбесідою чи іспитом, але вона вже знає, що це означає, що під час самого іспиту вона не почуватиметься втомленою, навіть якщо вночі вона майже не спала. Вона зайде в аудиторію та натхненно писатиме протягом всього часу. Вже після іспиту почуватиметься зовсім по-іншому. Вона вже не буде так переживати, а згодом взагалі почуватиметься повністю виснаженою. Вона навіть не зможе говорити або щось слухати: в неї ніби сяде батарейка. Оскільки це траплялося вже багато разів, Наомі знає, як усе відбувається, і впізнає цей ланцюжок подій. Тож тепер, коли не може заснути вночі перед іспитом, вона не хвилюється: навіть якщо майже не зімкне очей, під час тесту буде сплеск енергії, який допоможе їй впоратися.

Кожен з нас переживає стрес по-своєму. Хтось стає напруженим, дратівливим і не може заспокоїтися. Інші, коли стрес надто сильний, можуть зірватися або нагримати на когось. Стрес сам по собі — не проблема. Це не та емоція, яку ми можемо уникнути, та й не треба намагатись це зробити. Це лише спосіб, яким наше тіло відповідає на складні обставини. Іноді це навіть дає нам більше сил та енергії щоб щось зробити.

Вправа: Як розпізнати стрес

Що підказує тобі, що ти починаєш відчувати стрес? Це можуть бути відчуття у тілі, емоції, думки або щось інше, що ти помічаєш у своїй поведінці. Іноді ми розуміємо, що стресуємо, коли прокидаємося надто рано вранці або, наприклад, весь день думаємо про навчання.

Спробуй заповнити таблицю нижче,якщо хочеш. Не обов’язково вписувати все — вона потрібна, щоб допомогти тобі помітити, як саме ти переживаєш стрес. У кожного це проявляється по-різному: хтось не може точно описати свої почуття, але помічає зміни у думках; для інших стрес дає про себе знати через тіло — з’являється головний біль, біль у животі чи навіть нудота.