Дитина, народжена в Іспанії, автоматично іспанкою не стає — навіть якщо мама чи тато вже мають тут резиденцію. Це один з найпоширеніших міфів серед українських родин. Через нього виникають прикрі сюрпризи: батьки роками думають, що "дитина вже іспанка", а насправді вона й досі має статус непостійного мешканця, а буває — взагалі без легального статусу. Насправді шлях довший. Спочатку дитині треба оформити власний дозвіл на проживання. І тільки потім, коли накопичиться потрібний термін легального проживання, можна подавати заяву на громадянство.
Чому "право ґрунту" в Іспанії працює інакше, ніж здається
В Іспанії діє принцип громадянства за походженням, або ius sanguinis. Простіше кажучи, дитина отримує громадянство батьків, а не країни, де народилася. Іспанський Цивільний кодекс дозволяє передати дитині громадянство лише в двох чітких випадках: якщо один з батьків сам іспанець, або якщо дитина народилась в Іспанії, а закони країн батьків не передають їй своє громадянство (так буває, наприклад, коли батьки — апатриди). Для українських дітей другий варіант майже ніколи не працює. Україна передає своє громадянство дітям своїх громадян за народженням, і місце народження тут не має значення.
Тому дитина, народжена в Іспанії у батьків-українців, лишається громадянкою України. Іспанське громадянство вона автоматично не отримує — це прямо підтверджує роз'яснення Міністерства юстиції Іспанії. Єдиний шлях для неї стати іспанкою — набуття громадянства за резиденцією, por residencia. А для цього спочатку потрібно прожити в країні на легальних підставах певний період.
Крок перший: дитині потрібен власний дозвіл на проживання
Перш ніж говорити про громадянство, треба розібратися з іншим питанням — яким є правовий статус самої дитини в Іспанії. Дозвіл на проживання одного з батьків автоматично на дитину не переходить. На неї треба оформити окрему резиденцію.
Новий регламент 2024 року і терміни подання
Королівський декрет, що набув чинності у листопаді 2024 року, дав чіткий орієнтир для таких ситуацій. Якщо дитина народилась в Іспанії у батьків-іноземців, і хоча б один з них вже має легальну резиденцію, батьки повинні подати заяву на дозвіл для дитини протягом 6 місяців з дня народження. Або з того моменту, коли один з батьків сам отримав статус резидента — якщо це сталося пізніше. Дозвіл на проживання, який видають неповнолітньому, народженому в Іспанії, діє 5 років.
Пропустити цей шестимісячний термін на подання заяви — погана ідея. Оформлення статусу дитини ускладниться, а весь шлях до майбутнього громадянства розтягнеться на довше.
Хто і де подає документи
Оформлення резиденції для дитини йде за загальною процедурою реєстрації громадянського стану. Запис про дитину, народжену в Іспанії, вносять до Реєстру цивільного стану, Registro Civil. Далі, на підставі цього запису й статусу батьків, дозвіл на проживання оформлюють через іспанські міграційні органи, а не через консульство України. Про це варто пам'ятати: контакт з українською консульською службою на цьому етапі не потрібен.
Скільки часу треба чекати до заяви на громадянство
Стаття 22 іспанського Цивільного кодексу каже, що громадянство за резиденцією можна отримати вже після одного року легального проживання. Але цей скорочений термін працює лише для вузького списку категорій. І одна з них — саме особи, народжені на території Іспанії. Для більшості інших іноземців загальний строк — 10 років, тож пільга для дітей, народжених в Іспанії, справді відчутна.
Чому "рік" — це не завжди рівно 12 місяців від дня народження
Річ у тому, що відлік цього року починається не з дня народження дитини, а з моменту, коли вона фактично отримала дозвіл на проживання. Якщо оформлення резиденції затрималось — через бюрократичні черги, пізнє подання заяви батьками чи додаткові перевірки документів — момент подачі заяви на громадянство теж зсувається. Тому на практиці заяву часто подають не через рік після народження дитини, а через два, три чи навіть більше років. Все залежить від того, коли реально оформили її резиденцію.
Ще один момент: проживання має бути не просто легальним, а безперервним, тобто continuado. Довгі виїзди з країни чи розриви в статусі можуть цей відлік перервати.
Як власне подається заява на громадянство
Коли потрібний рік (або більше, залежно від обставин) легального проживання дитини набігло, батько або законний представник подає заяву на громадянство від її імені. Робиться це електронно або особисто на офіційному порталі Міністерства юстиції Іспанії. До пакету документів додається сплата адміністративного збору за формуляром 790.
Умови, які має підтвердити заявник
Стаття 22 Цивільного кодексу вимагає від заявника довести "добру громадянську поведінку" й достатній рівень інтеграції в іспанське суспільство. У випадку дитини це, звісно, підтверджується не нею самою, а через сім'ю й обставини її життя в країні. Для малолітньої дитини це зазвичай доводять непрямо — через навчання в іспанській школі, медичне спостереження, соціальну інтеграцію родини. Але формальний перелік документів краще уточнювати в кожному конкретному випадку: вимоги до дітей різного віку можуть відрізнятись.
Особливість для тих, хто оформлює резиденцію за кордоном
Буває, що на якомусь етапі родина перебуває поза Іспанією. У такому разі консульські інструкції МЗС Іспанії вказують: заяву щодо громадянства для неповнолітнього треба подавати особисто в консульстві за місцем проживання заявника або його законного представника. Це варто знати родинам, які тимчасово виїхали з Іспанії.
Роль батьків: чи потрібне їм самим громадянство
Тут є момент, який часто не розуміють: самі батьки зовсім не мусять отримувати іспанське громадянство, щоб дитина пройшла цю процедуру. Батьки можуть спокійно жити в Іспанії за власним дозволом на проживання, зберігати українське громадянство і взагалі не подавати заяв про натуралізацію для себе. З дитячою процедурою це не пов'язано. Головна умова стосується статусу самої дитини — власного дозволу на проживання та накопиченого строку легального й безперервного перебування в країні.
Громадянство батьків і громадянство дитини — це різні речі, дві окремі процедури. Батьки можуть роками лишатись резидентами-іноземцями, а дитина цілком законно отримає іспанське громадянство раніше за них.
Що впливає на реальні строки для різних сімей
На практиці тривалість шляху до громадянства для дитини сильно залежить від того, до якої категорії належать батьки. Статистика Міністерства інтеграції, соціального захисту та міграції Іспанії підтверджує: надання громадянства за резиденцією базується на періодах легального безперервного проживання, а тривалість цих періодів залежить від категорії заявника. Тобто уніфікованого "одного року для всіх" не існує навіть в теорії. Якщо один з батьків має статус із довшим обов'язковим терміном проживання — наприклад, звичайний дозвіл без пільгових підстав — відлік для дитини теж може виявитись довшим за формальний мінімум.
Тому родинам краще одразу сприймати весь процес як ланцюжок із трьох окремих кроків, а не одну дію. Спочатку — народження дитини і реєстрація в цивільному реєстрі. Потім — оформлення власного дозволу на проживання. І тільки після накопичення потрібного терміну легального проживання — заява про громадянство. Пропуск або затягування будь-якого з цих кроків автоматично відсуває фінальний результат.
