Гімалайські гори, які століттями залишалися символом вічного снігу, дедалі частіше переживають зими без нього. Метеорологи та кліматологи фіксують різке скорочення зимових снігопадів, явище, яке вже впливає на річки, екосистеми та водну безпеку майже двох мільярдів людей у Південній Азії.

За словами науковців, більшість зим за останні п’ять років принесли значно менше снігу, ніж у середньому в період з 1980 по 2020 роки. У результаті багато гірських районів Гімалаїв залишаються оголеними й кам’янистими в сезон, який традиційно мав бути сніжним.

Сніг тане швидше, ніж встигає випасти

Підвищення температури означає, що навіть невелика кількість снігу, яка все ж випадає, швидко тане. У нижчих гірських районах дедалі частіше фіксують дощі замість снігопадів, тенденцію, яку кліматологи напряму пов’язують із глобальним потеплінням.

У багатьох частинах регіону вчені говорять уже не просто про малосніжні зими, а про «снігову посуху» — тривалу нестачу снігового покриву.

Навесні саме талий сніг живить річки й струмки Гімалаїв. Це критично важливе джерело питної води, зрошення сільськогосподарських угідь і гідроенергетики для Індії, Непалу, Пакистану та інших країн регіону.

За оцінками експертів, танення снігу забезпечує близько чверті річного стоку у 12 найбільших річкових басейнах, що беруть початок у Гімалаях. Зменшення снігового покриву означає зростання ризиків водного дефіциту, як зараз, так і в найближчі десятиліття.

Рекордно низький сніговий покрив

За даними Міжнародного центру комплексного розвитку гір (ICIMOD), зима 2024–2025 років показала найнижчий рівень снігового покриву за останні 23 роки, майже на 24% нижче норми. У чотирьох із п’яти останніх зим снігова стійкість у регіоні була нижчою за середні показники.

Дослідники також фіксують скорочення снігопадів на висотах від 3000 до 6000 метрів — саме там, де формується більша частина запасів води.

Гори стають небезпечнішими

Зменшення кількості снігу й льоду має й інші наслідки. Лід і сніг виконують роль природного «цементу», який утримує гірські масиви. Коли його стає менше, зростає кількість зсувів, обвалів скель, селевих потоків і проривів льодовикових озер.

Експерти також попереджають про підвищений ризик лісових пожеж через сухі зими та нестачу опадів.

Метеорологи пов’язують ситуацію з ослабленням західних збурень, погодних систем із Середземномор’я, які раніше приносили взимку холодне повітря, дощі та сніг у Гімалаї.

Науковці вважають, що ці системи стають слабшими і частіше зміщуються північніше, втрачаючи здатність накопичувати вологу з Аравійського моря. У результаті зими стають сухішими, а опади рідкісними й нерівномірними.

Гімалайський регіон уже давно стикається з прискореним таненням льодовиків. Тепер до цього додається ще й різке скорочення зимових снігопадів.

Експерти попереджають, що поєднання цих двох процесів може мати масштабні наслідки, від зміни екосистем до загроз водній безпеці сотень мільйонів людей у Південній Азії.