Франція поступово змінює підхід до міграційної політики стосовно українців. Якщо у 2022–2023 роках головним завданням був екстрений прийом та розміщення людей, які рятувалися від війни, то нині держава переходить до довгострокового управління вже сформованою спільнотою. У центрі уваги — житло, працевлаштування, адміністративний супровід і соціальна інтеграція.

Менше нових рішень — більше роботи з тими, хто вже у країні

За офіційними даними, у 2025 році Франція видала 384 230 перших дозволів на проживання — майже на 11% більше, ніж роком раніше. Водночас структура міграції помітно змінилася.

Найбільшу частку становлять дозволи з освітніх підстав — близько 118 тисяч. Суттєво зросла і гуманітарна міграція: кількість відповідних дозволів збільшилася на 65% і сягнула 92,6 тисячі. Натомість трудова міграція скоротилася приблизно на 13%.

На цьому тлі кількість українців із тимчасовим захистом у Франції становить близько 51,17 тисячі осіб. За один місяць цей показник зменшився на 835 людей. Експерти пов’язують це з природною стабілізацією ситуації: частина людей повертається в Україну або переїжджає до інших країн.

Така динаміка відповідає загальноєвропейській тенденції — поступовому скороченню нових рішень щодо тимчасового захисту.

Як змінилися умови для українців

Попри те, що Європейський Союз офіційно продовжив режим тимчасового захисту до березня 2027 року, на практиці українці у Франції дедалі частіше стикаються з адміністративними труднощами. Насамперед ідеться про процедури продовження документів у префектурах.

Паралельно трансформувалася і система прийому в регіоні Іль-де-Франс та Парижі. Якщо у перші роки повномасштабної війни центри були орієнтовані на масовий прийом, швидку реєстрацію та екстрене розміщення, то тепер їхня роль змінилася.

Сьогодні основний фокус — на супроводі вже присутніх осіб, наданні адміністративних консультацій та перенаправленні до префектур. Частина спеціалізованих структур, створених саме для українців, скоротила обсяги роботи або припинила прийом нових заяв.

У результаті зросло навантаження на префектури, де продовження тимчасового захисту дедалі частіше супроводжується тривалим очікуванням на запис і розгляд справ.

Довші черги та більше бюрократії

У 2025–2026 роках час очікування в префектурах значно збільшився. Навіть формальне продовження тимчасового захисту все більше залежить від адміністративної спроможності конкретного регіону.

Фактично це означає завершення фази екстреного реагування та перехід до системної, довгострокової міграційної політики. Франція, як і інші країни ЄС, поступово адаптує свої інституції до роботи з уже інтегрованими громадами, а не з новими хвилями прибуття.

Сигнал для українців: ставка на інтеграцію

Для українців у Франції це означає зміну пріоритетів. Якщо раніше ключовими були питання негайної допомоги та тимчасового розміщення, то тепер на перший план виходять:

• стабільність правового статусу
• доступ до житла
• працевлаштування
• довгострокова інтеграція у французьке суспільство

Аналітики зазначають, що така трансформація не є згортанням підтримки, а радше переходом до іншої моделі — від кризового управління до політики інтеграції.