За п’ять місяців 2025 року понад 7 000 українців у Франції подали заяви на статус біженця — це майже 87 % зростання порівняно з тим самим періодом 2024 року (понад 3 750 заяв). Для контексту: у 2024 році загалом було подано 12 031 заяву, а в 2023‑му — лише 3 250.
Чому ані тимчасового захисту, ані APS більше не вистачає?
1. Нестабільність підтримки
Хоча тимчасовий захист діє до 2027 року й дає право на проживання, роботу, медичне страхування та соцдопомогу, його вважають менш надійним для тривалої інтеграції. Критика з боку української громади пов’язана з планами уряду поступово скорочувати фінансування.
2. Житлові проблеми
Зменшуються субсидовані місця в готелях та центрах тимчасового розміщення. Сенаторка Надія Соллогуб попереджала про можливість скорочення кількості таких місць удвічі, що змушує багатьох шукати альтернативу – статус біженця.
3. Працевлаштування
Лише близько 20 000 із 75–80 000 українців з тимчасовим захистом мають постійну роботу та власне житло — решта залежать від обмежених держпрограм і побоюються залишитись без засобів існування.
Що дає статус біженця?
- Більша пріоритетність: заяви розглядає офіційний орган OFPRA; рішення дозволяє отримати більш стійкий правовий статус (навіть після закінчення тимчасового захисту).
- Можливість довготривалої легалізації: статус біженця або subsidiary protection дає доступ до посвідки на проживання на декілька років і можливості постійного перебування (розширений титре де сежюр після рішення).
- Психологічна безпека: для багатьох – це вибір на користь довгострокового життя у Франції, навіть за умови трохи складнішої бюрократії.
Як це вписується в загальноєвропейський контекст?
Усього на кінець травня 2025 року близько 4,28 мільйона людей в ЄС користувалися тимчасовим захистом, з них 98,4 % українців. Водночас приріст заяв на статус біженця з України пішов угору — у ЄС взагалі та у Франції зокрема. Загалом за перші півроку 2025‑го у Франції та Іспані, Італії кількість заяв перевищила аналогічні показники у Німеччині.
Що чекає попереду?
- Backlog справ у OFPRA зростає: загалом в ЄС близько 928 000 заяв очікують першого рішення, ще ≈ 1,3 млн– з урахуванням апеляцій.
- Тиск на соцслужби: Французька система стикається з необхідністю балансувати між терміновою підтримкою та довгостроковою інтеграцією.
- Стабілізація міграційних трендів: дедалі більше українців закладає фундамент свого життя у новій країні, обираючи правові інструменти стабільності.
Отже, понад 7 000 українців у Франції вже подалися на статус біженця в першій половині 2025-го — це рекордний рівень. Основні причини: нестабільність тимчасового захисту, житлові проблеми, бажання довготривалого статусу.
Франція — не унікальний випадок, такого ж тренду дотримуються в Італії, Іспанії та інших великих містах ЄС.
Ця тенденція свідчить про перехід українців у Франції та Європі від виживання до вибору інструментів для вкорінення та планомірного облаштування.