Діти українських біженців втратили майже 2 роки навчання через війну

Замість шкільних дзвінків — сирени повітряної тривоги. Замість стабільного навчального року — переїзди, втрата дому і близьких, місяці дистанційного навчання без вчителя поруч. За оцінками Центру економічної стратегії, станом на початок 2026 року за кордоном унаслідок війни залишається близько 5,6 млн українців, а за даними Національного інституту стратегічних досліджень серед них — 1,7 млн дітей до 18 років. Для частини з них це означає навчання в чужій країні, чужою мовою, у школі, яку доведеться змінити ще не раз. Для тих, хто залишився в Україні, — це підвали замість класів і роки перерваного навчання. В усякім разі війна означає не лише загрозу життю, а й системну втрату освіти, а разом з нею й частини майбутнього, яке могло бути іншим.

Масштаб освітніх втрат: цифри, які не можна ігнорувати

Дослідження PISA показує, що середні освітні втрати у світі після пандемії COVID-19 дорівнювали приблизно 7 місяцям навчання. В Україні через повномасштабну війну ці втрати перевищують 2 роки — майже вчетверо більше. Наслідки відчутні і на рівні інфраструктури: пошкоджено 3 373 навчальні заклади, ще 385 зруйновано повністю. За оцінками економістів, накопичені освітні втрати з лютого 2022 року вже сягають близько 7,8 млрд доларів, а без термінового втручання кожен учень ризикує втрачати до 10% майбутнього заробітку щороку впродовж усієї кар'єри.

Ці цифри підтверджуються й тим, що відбувається щодня у класах. Дослідження серед школярів 5–7 класів фіксує: 36% дітей «часто або завжди» почуваються виснаженими у будні, причому очний формат навчання пов'язаний із вищим рівнем втоми (41% проти 30% при онлайн-форматі). Шість із десяти дітей бояться контрольних робіт, а кожна друга дитина — помилитися під час відповіді. Третина учнів (34%) не можуть самостійно виконати домашнє завдання, і найбільше труднощів виникає саме з англійською мовою. При цьому лише 17,6% учителів відчувають себе повністю компетентними у наданні психологічної підтримки, а 96% педагогів прямо просять додаткові ресурси — методики, підвищення кваліфікації, супервізію.

Для дітей, які втратили одного або обох батьків, ці ефекти накладаються одне на одне й посилюються. Гостре горювання, тривожність і гіпервідстеження загроз, часті переїзди, фінансовий тиск, де пріоритетом стає виживання, а не репетитори чи курси. Усе це виливається у конкретні освітні наслідки: пропуски занять і «дірки» в темах, падіння концентрації, уникання відповідей біля дошки, соціальна ізоляція. Освітні втрати тут не тимчасове явище, а ризик, що визначить усе доросле життя дитини.

Модель підтримки фонду «Діти Героїв»

Станом на 1 серпня 2026 року  під опікою фонду перебуває 16 889 дітей, і, за прогнозами, до кінця 2026 року їх кількість зросте до 19 000. У фонді переконані, що найняти дитині репетитора — це не рішення проблеми, рішення — це вибудований, покроковий маршрут дій. Підхід фонду складається з трьох послідовних етапів: 

Ключовим інструментом цього підходу стала програма Catch-Up Learning. Кожна дитина проходить початкову оцінку знань, після чого фонд формує індивідуальний план з онлайн-уроками з англійської, української мови та математики. Наразі курси вже завершили 2 188 дітей, а регулярний моніторинг показує: діти закривають прогалини в англійській на рівні 75%, в українській — на 80%, у математиці — на 78%. Це не разова допомога, а системна, вимірювана й ефективна модель роботи з наслідками війни для навчання.

Освітні поїздки: від мотивації до конкретного маршруту

Окремий, і чи не найбільш надихаючий напрямок роботи фонду — освітні експедиції за кордон. З 2023 року спільно з партнером Bright Seeds фонд організовує дворічну програму у Великій Британії: два тижні повного занурення в англомовне середовище британських шкіл, живе спілкування з носіями мови, спортивні та творчі активності, екскурсії Лондоном, Оксфордом і Кембриджем. Масштаб програми зростає щороку: якщо у 2023-му поїхали лише кілька дітей, а у 2024-му — вісім, то влітку 2025 року вже 60 дітей навчалися у дев'яти школах, а цього літа фонд подвоїв досягнення — 121 дитина побувала у 12 школах Великої Британії. Результат вимірювальний і конкретний: до поїздки більшість дітей розуміли англійську, але боялися нею говорити, а після двох тижнів 8 із 10 учасників почали вільно спілкуватися навіть з незнайомими людьми.

З 2025 року діє й програма поїздок до США — підлітки відвідують MIT, Гарвард, Єль, Джорджтаунський, Принстонський і Колумбійський університети, спілкуються з приймальними комісіями та українськими студентами, які там навчаються за стипендіями. Мета — це не просто екскурсія кампусами, а конкретний маршрут підготовки до вступу: підвищення рівня англійської, підготовка есе та стандартизованих тестів, консультації щодо стипендій. Фонд прагне щороку збільшувати відсоток підопічних, які вступають у топові університети світу і повертаються з набутими знаннями в Україну.

«Коли наші діти повертаються з Британії чи США, вони змінюються не лише тим, що краще говорять англійською. Вони повертаються з іншим поглядом на себе: розуміють, що вступ до Оксфорда чи Гарварда — це не недосяжна мрія, а конкретний маршрут, який можна пройти крок за кроком. Два тижні в іншому середовищі, серед однолітків з усього світу, дають їм те, чого не купиш за жодні гроші, — віру, що їхнє минуле не визначає їхнє майбутнє. Ми возимо дітей не на екскурсії. Ми показуємо їм двері, у які вони можуть увійти самі». — каже Валерія Абдал, співзасновниця та амбасадорка БФ «Діти Героїв»

Історія Мілани

Коли Мілана потрапила до фонду у 2022 році після втрати батька й рідної домівки в Ірпені, це була виснажена підлітка без мотивації й опори. Фонд почав із базового: медична підтримка, гуманітарна допомога, ноутбук для навчання. Далі регулярні заняття з математики та англійської. Сьогодні Мілана має високі результати в школі, посіла друге місце на міській олімпіаді з математики, склала Cambridge Test на рівень B1 і готується підтвердити B2. Цього року вона побувала в Гарварді, Єлі та MIT у межах освітньої подорожі до США, а влітку пройшла двотижневу мовну школу при University College London у Великій Британії. Її мета — здобути вищу освіту у США й повернути отримані знання Україні через власні проєкти.

Відгук Мілани про поїздку можна переглянути тут. 

Історія Марка

Родина Марка Журавеля до війни жила в Києві. У березні 2022 року, рятуючись від війни, вони переїхали до Польщі, спершу знайшовши прихисток у жіночому монастирі. Батько Марка, Андрій Журавель, зник безвісти 22 червня 2022 року під час бойового завдання поблизу села Роти на Донеччині.

П'ятнадцятирічний Марк — юнак із надзвичайно широким колом інтересів: у школі він захоплюється математикою, хімією, біологією та бізнесом, поза школою відвідує гурток «Юні натуралісти» при Київському зоопарку, навчається в художній школі, грає на тенорному горні в духовому оркестрі, плаває та має жовтий пояс з айкідо. У серпні 2025 року Марк пройшов літню освітню програму в Брайтонському університеті у Великій Британії й отримав сертифікат рівня англійської C1. Його досвід уже включає волонтерство у Варшаві для підтримки українських біженців та участь у Всесвітній конференції з питань легеневого здоров'я в Парижі.

Марк розглядає для себе такі напрями майбутнього навчання, як медицина, біоінженерія, кібербезпека та бізнес-аналітика, і мріє здобути освіту в Оксфорді чи Гарварді, щоб згодом застосувати ці знання для відновлення й розвитку України. 

Історія Анастасії

У 16 років Анастасія Шестопалова навчається та планує продовжувати освіту. Її батько, Костянтин, військовослужбовець Збройних Сил України, загинув під Бахмутом у грудні 2022 року внаслідок осколкових поранень.

Після його загибелі Анастасія разом із мамою та братом/сестрою переїхала до Києва. Наразі родина живе в орендованій квартирі, а всі витрати забезпечує мама.

Анастасія закінчила Науковий ліцей №208 у Києві та склала Національний мультипредметний тест (НМТ) із високими результатами. Вона володіє англійською мовою на рівні B2. Минулого року Анастасія стала учасницею програми «Траєкторія лідерства» в Києво-Могилянській академії. Програма була присвячена професійному самовизначенню та розвитку лідерських навичок.

Цього літа Анастасія навчалася Tonbrdige School і познайомилась з Надзвичайним і Повноважним Послом України у Великій Британії Валерієм Залужним в рамках освітньої поїздки до Великої Британії.

Зараз Анастасія планує продовжити навчання та працювати над своїми професійними цілями. 

Освіта — ключ до стійкості країни

Освіта — це не довгострокова розкіш, а термінова інвестиція у відновлення: вона зменшує втрати вже зараз і не дає їм стати незворотними. Історії Мілани та Марка показують, що навіть після найважчих втрат у дитини може з'явитися чіткий маршрут — навчання в найкращих вузах світу, таких як Оксфорд чи Гарвард, а також розвиток України.

Підтримайте збір BACK TO SCHOOL

Благодійний фонд «Діти Героїв» проводить великий збір BACK TO SCHOOL — на подолання освітніх втрат дітей, які залишилися без одного або обох батьків через війну. Наша спільна мета — 3 мільйони гривень, щоб забезпечити дітей додатковими заняттями з української мови, математики та програмування.

Сьогодні під опікою фонду «Діти Героїв» перебувають понад 16 800 дітей, і понад 6 000 із них живуть за межею бідності. Для багатьох саме підтримка фонду — це єдина можливість надолужити навчання. Завдяки цьому збору 992 дитини зможуть навчатися протягом кількох місяців: 250 дітей пройдуть курс української мови, 642 — математики, ще 100 — програмування.

Кожен донат — це ще одна дитина, яка, попри втрату, отримає шанс не втратити ще й своє майбутнє.

Підтримати збір BACK TO SCHOOL