Майже пів мільйона українців у Німеччині отримують базову соціальну допомогу, а навколо рівня їхнього працевлаштування знову розгорнулася політична дискусія. Представники AfD вимагають скоротити підтримку, а в німецьких медіа з'явилася цифра, що нібито працюють лише 27,1% українців. Проте ця цифра потребує важливого уточнення. За актуальнішими даними Федерального агентства з праці Німеччини (Bundesagentur für Arbeit, BA), у червні 2026 року рівень зайнятості громадян України становив 39,7%, а працювали близько 400 тисяч українців. Тож говорити про те, що працює лише кожен четвертий українець, некоректно без пояснення методики розрахунку.
Розбираємося, звідки взялися різні цифри, які виплати українці отримують у Німеччині зараз і чи є рішення про їх подальше скорочення.
Звідки взялася цифра 27,1%
У вересні Bild опублікував матеріал на основі даних, які федеральний уряд надав у відповідь на запит депутата Бундестагу від AfD Рене Шпрінгера. У публікації йшлося про 483 197 українців, які отримували базову допомогу, а Шпрінгер на основі отриманої статистики розрахував рівень зайнятості у 27,1%. Однак 27,1% — це не офіційний показник Bundesagentur für Arbeit.
У своєму розрахунку Шпрінгер виключив з числа працевлаштованих тих громадян України, які працювали в Німеччині ще до початку повномасштабного вторгнення.
Федеральне агентство з праці таку методику не використовує, зокрема тому, що статистика зайнятості не дозволяє точно визначити для кожної людини момент в'їзду чи можливий подальший виїзд із країни. За даними BA, актуальний на червень 2026 року показник становив 39,7%. Якщо не враховувати людей, зайнятих лише на Minijob, — 34,4%. Близько 400 тисяч громадян України працювали, майже 350 тисяч із них — на роботах із внесками до системи соціального страхування.
Кількість українців, які отримували базову допомогу, також зменшувалася. Так за даними BA, у травні їх було 474 534 — на 19 163 менше, ніж роком раніше. У середньому кількість працевлаштованих українців зростала більш ніж на 5 тисяч осіб щомісяця.
Чому в Польщі та Чехії українці частіше працюють
У дискусії навколо виплат часто наводять приклад Польщі, Чехії, Литви та інших країн, де рівень зайнятості українських біженців вищий. Однак Bundesagentur für Arbeit застерігає від прямого порівняння цих показників. Німеччина після 2022 року зробила більший акцент на мовних курсах, професійній кваліфікації та визнанні дипломів перед виходом людини на ринок праці. Через це шлях до першої роботи може тривати довше. Водночас ситуація змінюється. Дослідження Інституту ринку праці та професійних досліджень IAB показують, що серед українців, які прибули до Німеччини у перші місяці після початку повномасштабної війни, приблизно через три з половиною роки працювала вже близько половини.
Що пропонує AfD
Представники AfD використовують тему соціальних виплат як одну з підстав для вимог змінити політику щодо українців. Рене Шпрінгер після публікації статистики назвав урядову програму Job-Turbo невдалою і запропонував перевести українських біженців із системи базової допомоги SGB II на нижчі виплати за законом Asylbewerberleistungsgesetz (AsylbLG). У свою чергу співголова AfD Аліс Вайдель у вересні також виступила за скорочення соціальної підтримки українців і повернення українських громадян, окремо згадуючи чоловіків мобілізаційного віку. Проте самі заяви представників партії не змінюють розмір допомоги і не означають автоматичного припинення виплат українцям.
Що вже реально змінилося у Німеччині
Одна велика реформа соціальної системи у 2026 році справді відбулася. 5 березня Бундестаг ухвалив реформу Bürgergeld, а з 1 липня 2026 року система називається Grundsicherung für Arbeitsuchende, а основна виплата — Grundsicherungsgeld. Для одинокої дорослої людини стандартна сума у 2026 році залишилася 563 євро на місяць. Для дорослих партнерів — по 506 євро. Окремо можуть враховуватися витрати на житло й опалення та додаткові потреби.
Стандартні суми у 2026 році:
| Отримувач | Grundsicherungsgeld |
|---|---|
| Одинока доросла людина / одинокий батько чи мати | €563 |
| Кожен дорослий партнер | €506 |
| Дитина 14–17 років | €471 |
| Дитина 6–13 років | €390 |
| Дитина до 6 років | €357 |
При цьому правила взаємодії з Jobcenter стали жорсткішими. Наприклад, за відмову без поважної причини від роботи, заявок на вакансії чи участі у визначених заходах стандартну частину допомоги можуть скоротити на 30% на три місяці. За повторне безпідставне ігнорування зустрічей у Jobcenter передбачене 30-відсоткове скорочення на місяць.
А що з українцями, які приїхали після 1 квітня 2025 року
Федеральний уряд справді підготував законопроєкт, за яким українці з тимчасовим захистом, які в'їхали до Німеччини після 1 квітня 2025 року, у разі потреби мають отримувати допомогу не за SGB II, а за Asylbewerberleistungsgesetz. Проте станом на 25 вересня 2026 року цей перехід ще не набув чинності. Законопроєкт продовжує проходити парламентську процедуру; ще у вересні його описували саме як майбутню зміну. Тобто сама дата 1 квітня 2025 року є передбаченою законопроєктом межею, але це не означає, що всіх українців, які приїхали після цієї дати, вже автоматично перевели на AsylbLG.
Наскільки нижчими можуть бути виплати за AsylbLG
Якщо запропонований урядом перехід буде остаточно ухвалений, різниця справді буде відчутною. У 2026 році базова сума за Asylbewerberleistungsgesetz для одинокої людини становить 455 євро на місяць, тоді як стандартний Grundsicherungsgeld — 563 євро.
Для порівняння:
| Категорія | Grundsicherung | AsylbLG |
|---|---|---|
| Одинока доросла людина | €563 | €455 |
| Дорослий у парі | €506 | €409 |
| Дитина 14–17 років | €471 | €405 |
| Дитина 6–13 років | €390 | €337 |
| Дитина до 6 років | €357 | €309 |
Це саме базові ставки. Реальна система забезпечення відрізняється: частина допомоги за AsylbLG може надаватися не грошима, а в натуральній формі, а правила щодо житла, медичного забезпечення та інших витрат залежать від конкретної ситуації.
Чи можуть українцям у Німеччині взагалі скасувати виплати
Наразі рішення про загальне припинення соціальної допомоги всім українцям немає. Проте є кілька різних процесів, які не варто випускати з поля уваги:
- Bürgergeld із липня перейменували та реформували у Grundsicherungsgeld;
- правила щодо санкцій і співпраці з Jobcenter стали суворішими;
- уряд пропонує перевести частину українців, які приїхали після 1 квітня 2025 року, на AsylbLG, але ця норма ще не діє;
- AfD пропонує значно жорсткіші зміни, однак це політичні вимоги, а не чинні правила.
Що варто зробити українцям, які отримують допомогу
Насамперед варто перевірити останній Bescheid від Jobcenter або іншого органу, який виплачує допомогу. Саме в рішенні зазначено, за якою правовою системою вам призначена виплата і на який термін. Також важливо не ігнорувати листи та запрошення від Jobcenter: після реформи Grundsicherung наслідки за невиконання встановлених обов'язків стали суворішими. Якщо ситуація зміниться — наприклад, Бундестаг остаточно ухвалить перехід частини українців на AsylbLG, — значення матимуть дата в'їзду, статус перебування та перехідні положення закону. Тому орієнтуватися варто не лише на дату 1 квітня 2025 року, а на офіційне рішення щодо конкретної справи.
