Чи можуть мобілізувати українок у Європі в разі війни: які обов’язки передбачені у Німеччині, Польщі, Швеції та інших країнах

Якщо війна пошириться на інші країни Європи, чи можуть українських жінок, які живуть за кордоном, призвати до армії або зобов'язати працювати на потреби оборони? Відповідь залежить не лише від громадянства, а й від законодавства конкретної держави. У більшості європейських країн військовий призов не поширюється на іноземок, однак цивільні оборонні обов'язки можуть стосуватися всіх мешканців незалежно від паспорта. Relocate.to проаналізував законодавство семи держав, щоб з'ясувати, які правила діють для українок і що може змінитися у випадку воєнного конфлікту.

Для мільйонів українців, які виїхали за кордон після початку повномасштабного російського вторгнення, питання безпеки залишається одним із визначальних. Однак потенційне розширення воєнного конфлікту в Європі порушує ще одну проблему: які обов'язки можуть виникнути перед державою перебування, якщо вона опиниться у стані війни? Особливо це стосується жінок, які проживають у країнах ЄС та Європейської економічної зони на підставі тимчасового захисту, посвідки на проживання або іншого легального статусу, адже європейське законодавство не завжди розрізняє військовий обовʼязок за гендером.

У більшості досліджених країн іноземок не призивають на обов'язкову військову службу. Проте між військовою мобілізацією та залученням населення до цивільної оборони існує принципова юридична різниця. У Швеції, Фінляндії, Норвегії та Естонії законодавство дозволяє за певних умов залучати іноземних мешканців до оборонних, рятувальних або інших суспільно необхідних робіт. Причому такі обов'язки не завжди залежать від статі людини. Найскладніша ситуація, наразі,  у Німеччині, де Основний закон передбачає можливість обов'язкового залучення жінок до медичної роботи під час війни, однак питання застосування цієї норми до іноземок потребує окремого правового тлумачення.

Військова мобілізація та цивільна оборона: у чому різниця

Передусім варто розмежувати три поняття, які часто помилково ототожнюють. Військовий призов передбачає обов'язкове проходження служби у збройних силах. У більшості європейських держав він пов'язаний із громадянством, а в окремих країнах це повʼязано також зі статтю та віком. Натомість цивільна оборона охоплює діяльність, необхідну для захисту населення під час війни або надзвичайних ситуацій. Це можуть бути рятувальні операції, евакуація, медична допомога, забезпечення роботи укриттів, ліквідація наслідків обстрілів та інші заходи. Також є і трудова повинність, яка дозволяє державі за передбачених законом обставин зобов'язувати людей виконувати суспільно необхідну роботу. Наприклад, забезпечувати функціонування лікарень, електростанцій, транспортної системи або інших критично важливих об'єктів.

До того ж ухвалення рішення про залучення населення до оборонних робіт не обов'язково означає відправлення людей на фронт. У багатьох випадках ідеться про продовження звичайної роботи або виконання функцій, необхідних для забезпечення життєдіяльності країни.

Норвегія: українок можуть залучати до цивільної оборони, а закон допускає військовий обов'язок для окремих іноземців

Норвегія належить до небагатьох європейських держав, де військовий обов'язок поширюється як на чоловіків, так і на жінок. З 2015 року загальний військовий обов'язок застосовується до норвезьких громадянок, народжених 1997 року або пізніше. Однак законодавство Норвегії містить особливу норму щодо іноземців.

Закон не встановлює загального винятку для іноземних жінок. Водночас така можливість не означає, що українок із тимчасовим захистом автоматично призиватимуть до норвезької армії. Йдеться про окреме правове рішення, а не про стандартну процедуру призову іноземних мешканців. Натомість значно конкретніші правила передбачені у сфері цивільної оборони. Норвезька служба цивільного захисту Sivilforsvaret може залучати чоловіків і жінок віком від 18 до 55 років, які перебувають у країні. Ця норма поширюється і на іноземних громадян. Обов'язки можуть включати участь у навчаннях, допомогу рятувальним службам, евакуацію населення, реагування на надзвичайні ситуації та забезпечення функціонування системи цивільного захисту.

Варто памʼятати, що такий обов'язок існує не лише на випадок війни. У Норвегії цивільна оборона бере участь і в ліквідації наслідків масштабних надзвичайних ситуацій у мирний час.

За порушення правил служби, зокрема неявку на навчання або невиконання законного розпорядження, передбачена відповідальність.

Швеція: обов'язок захищати країну поширюється на іноземних мешканців

Швеція має одну з найрозвиненіших у Європі систем так званої тотальної оборони, що називається totalförsvar. Її принцип полягає в тому, що оборона держави не обмежується діяльністю армії. У разі загрози війни або воєнного конфлікту до забезпечення стійкості країни можуть залучатися державні установи, підприємства, громадські організації та цивільне населення. Шведський закон про тотальний оборонний обов'язок (Lag om totalförsvarsplikt) охоплює громадян Швеції та іноземців, які проживають у країні, віком від 16 до 70 років. При цьому стать людини не має визначального значення. Однак закон розрізняє кілька видів обов'язків.

Військовий призов (värnplikt) стосується саме шведських громадян. Українку, яка має лише українське громадянство, не можуть призвати до армії за цією звичайною процедурою. Натомість цивільна служба (civilplikt) та загальна трудова повинність (allmän tjänsteplikt) за відповідних умов можуть поширюватися на іноземних мешканців.

Це можуть бути заклади охорони здоров'я, енергетичні компанії, транспортні підприємства, служби забезпечення населення та інші критично важливі установи. Також за певних умов державні органи також можуть визначати інші необхідні роботи. Проте не всі механізми трудової повинності діють автоматично. Їх застосування залежить від установленого державою режиму готовності та відповідних рішень органів влади. Водночас деякі механізми цивільної служби у Швеції вже відновлені. Зокрема, у 2024 році почали діяти рішення про залучення персоналу до цивільної служби в муніципальних рятувальних підрозділах та електроенергетичному секторі.

Фінляндія: військовий призов не поширюється на українок, але можливі обов'язкові рятувальні роботи

Фінляндія традиційно приділяє велику увагу готовності суспільства до надзвичайних ситуацій та воєнних загроз.

Отже, українкам, які проживають у Фінляндії на підставі тимчасового захисту або іншого дозволу, не підпадає під звичайний військовий призов. Однак фінський закон про надзвичайні повноваження (Valmiuslaki, Emergency Powers Act) передбачає можливість покладення на цивільне населення низки обов'язків у надзвичайних умовах. Зокрема, закон дозволяє залучати людей до робіт, необхідних для захисту населення та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Ідеться про рятувальні роботи, гасіння пожеж, першу допомогу, розчищення територій та інші невідкладні завдання. 

При цьому закон сформульований без поділу за статтю. Окремі положення передбачають можливість залучення людей до робіт, необхідних для функціонування охорони здоров'я та інших життєво важливих сфер. Особливу увагу варто звернути українкам із медичною освітою. У разі надзвичайної ситуації держава може застосовувати спеціальні механізми забезпечення медичних закладів персоналом. Проте застосування цих положень до конкретної іноземки залежатиме від її статусу проживання, характеру роботи, установленого надзвичайного режиму та інших визначених законодавством умов.

Естонія: до оборонних робіт можуть залучати навіть без естонського громадянства

В Естонії військовий обов'язок поширюється передусім на чоловіків — громадян країни. Жінки можуть проходити військову службу добровільно. Для українок, які не мають естонського громадянства, звичайна процедура військового призову не застосовується. Водночас закон Естонії про національну оборону (Riigikaitseseadus) містить положення про трудові обов'язки під час підвищеної оборонної готовності, мобілізації та воєнного стану.

Йдеться про виконання роботи, необхідної для забезпечення оборонних завдань, підтримання функціонування державних установ та критично важливих послуг. При цьому закон не встановлює загального поділу обов'язків на чоловічі та жіночі. Тож українки, які постійно проживають в Естонії та працюють у важливій для функціонування держави сфері, це може означати додаткові трудові обов'язки у випадку воєнної загрози.

Водночас встановлено винятки. Зокрема, від одноразових трудових обов'язків звільняються неповнолітні, жінки у відповідний період декретної відпустки, люди з визначеними обмеженнями працездатності, а також один із батьків або опікунів дитини молодшої за 12 років за встановлених законом умов.

Окремі норми дозволяють державі обмежувати свободу пересування певних категорій осіб, на яких покладені оборонні обов'язки. Проте це не означає автоматичної заборони виїзду для всіх іноземних мешканців.

Німеччина: жінок можуть зобов'язати працювати в медицині, але чи стосується це українок?

Німеччина має особливу систему законодавства на випадок війни, яка передбачає не лише військові заходи, а й забезпечення цивільного населення, промисловості, транспорту та медицини необхідними ресурсами. Питання обов'язків жінок регулюється безпосередньо Основним законом країни.

Однак та сама стаття передбачає можливість їхнього обов'язкового залучення до цивільної медичної допомоги та роботи у стаціонарних військових госпіталях. Такий механізм може застосовуватися до жінок віком від 18 до 55 років за умови, що під час офіційно встановленого стану оборони потребу в медичному персоналі неможливо забезпечити добровольцями. Відповідні положення деталізовані в законі про забезпечення робочою силою для потреб оборони — Arbeitssicherstellungsgesetz.

Проте тут виникає ще одне  важливе юридичне питання, а чи може така вимога стосуватися українки, яка проживає в Німеччині за §24 Закону про перебування іноземців? Конституційна норма про обов'язкову медичну працю жінок прямо не уточнює громадянство. Водночас окремі положення німецького законодавства та їх офіційні й професійні роз'яснення розмежовують обов'язки громадян Німеччини та іноземців. Наприклад, Торгово-промислова палата Ульма у своїх роз'ясненнях щодо оборонного законодавства вказує на суттєві обмеження можливості примусового залучення іноземців до роботи. Проте оборонне законодавство Німеччини передбачає спеціальні механізми регулювання трудових відносин на підприємствах, важливих для забезпечення оборони та життєдіяльності населення. За визначених умов можливі обмеження щодо припинення трудових відносин. Також окремо передбачені винятки та гарантії для певних категорій жінок, зокрема вагітних і матерів із малолітніми дітьми.

Польща: чи можуть мобілізувати українок із PESEL UKR?

У Польщі загальний військовий обов'язок пов'язаний із польським громадянством. Закон «Про захист Батьківщини» (Ustawa o obronie Ojczyzny) регулює військову службу, підготовку резервістів, мобілізацію та інші оборонні обов'язки громадян Польщі. Жінки, які мають польське громадянство, можуть підлягати окремим військово-обліковим обов'язкам, зокрема залежно від професійної кваліфікації. Насамперед це стосується спеціальностей, потрібних збройним силам.

Водночас слід відрізняти військову службу від загальних обов'язків населення під час надзвичайних ситуацій. У Польщі можуть діяти цивільні заходи захисту населення, евакуаційні правила та інші законні розпорядження, які стосуються також іноземців. Отже, статус PESEL UKR сам собою не створює обов'язку служити у польській армії, навіть якщо держава опиниться у воєнному конфлікті.

США: чи можуть мобілізувати українських жінок

У США діє система військової реєстрації Selective Service, до якої зобов'язані ставати на облік чоловіки визначеної вікової категорії. Вимоги можуть стосуватися не лише громадян США, а й багатьох іноземців, які проживають у країні. Проте жінки не підлягають обов'язковій реєстрації в Selective Service. Це означає, що українки, які перебувають у США на підставі гуманітарного пароля, тимчасового захисту або іншого імміграційного статусу, не повинні ставати на військовий облік у цій системі. Водночас реєстрація в Selective Service не тотожна негайному призову до армії. Наразі США не здійснюють загального обов'язкового військового призову, а відновлення такого механізму потребувало б окремих правових рішень.

Чи можуть українкам заборонити виїзд із країни під час війни

Окремим питанням залишається можливість виїзду з держави, яка оголосила воєнний стан або мобілізацію. Відсутність військового обов'язку не обов'язково означає, що людина за будь-яких обставин зможе безперешкодно залишити територію країни. У надзвичайних ситуаціях держави можуть встановлювати спеціальні правила пересування, евакуації, доступу до небезпечних територій, функціонування транспорту та перетину кордонів. Крім того, в окремих країнах спеціальні трудові обов'язки можуть передбачати обмеження щодо припинення роботи або залишення визначеної посади.