У Швабському замку в італійському Барі відкрили барельєф на честь Бони Сфорци — великої княгині Литовської, королеви Польщі та герцогині Барі. Пам’ятний знак має нагадувати про її роль у розвитку Великого князівства Литовського та водночас символізувати багатовікові культурні зв’язки між Литвою та Італією.

У середу, 7 жовтня, у внутрішньому дворі Швабського замку в Барі урочисто відкрили барельєф, присвячений Боні Сфорці — одній із найвідоміших правительок епохи Ренесансу, життя якої було пов’язане з Італією, Польщею та Великим князівством Литовським. Під час церемонії представники Палацу великих князів Литовських та музею Швабського замку також домовилися про посилення співпраці між литовськими та італійськими культурними інституціями.

Як виглядає новий барельєф

Барельєф створив литовський скульптор Йонас Генцявічюс. Робота виконана з мармуру та бронзи, має позолочені та емальовані елементи. Її встановили у дворі замку в Барі. Композиція повторює зображення Бони Сфорци, яке вже знаходиться у Ренесансному саду Палацу великих князів Литовських у Вільнюсі.

Проєкт реалізували за ініціативи президента Литви Гітанаса Науседи, за участі литовського посольства в Італії, Палацу великих князів Литовських та адміністрації музеїв регіону Апулія. Створення барельєфа частково профінансувало Міністерство закордонних справ Литви.

Чому для Литви важлива Бона Сфорца

Бона Сфорца народилася 1494 року у Віджевано в Італії в родині міланського герцога Джана Галеаццо Сфорци та Ізабелли Арагонської. У 1518 році вона вийшла заміж за польського короля і великого князя литовського Сигізмунда I Старого та стала королевою Польщі й великою княгинею Литовською. Пізніше вона також успадкувала герцогства Барі та Россано на півдні Італії. Бона була не лише представницею відомої італійської династії, а й політично активною правителькою. У Литві її пов’язують з економічними та адміністративними реформами, розвитком міст і торгівлі, а також поширенням ренесансної культури та мистецтва.

Президент Литви Гітанас Науседа під час відкриття зазначив, що Бона Сфорца зробила значний внесок у життя Великого князівства Литовського XVI століття та брала участь у важливих реформах. На самому барельєфі є й особливо символічний для Литви титул — Magna dux Lituaniae, тобто велика княгиня Литовська.

Від Вільнюса до Барі

Життя Бони Сфорци поєднало кілька частин Європи. Ще до шлюбу її доля була пов’язана з Вільнюсом, адже саме при дворі великих князів Литовських у 1517 році відбулося її сватання із Сигізмундом Старим. Наступного року пара одружилася у Кракові. Бона активно опікувалася майбутнім династії Ягеллонів. Її єдиний син Сигізмунд II Август ще в дитинстві став великим князем Литовським і був визнаний спадкоємцем польської корони. У 1556 році Бона Сфорца повернулася до Італії та оселилася саме у замку Барі.

Через рік вона померла — за історичними свідченнями, була отруєна. Її поховали у базиліці Святого Миколая в Барі, де й сьогодні збереглася частина ренесансного надгробного монумента із зображенням правительки.