Поки туристичні потоки заповнюють Відень, Зальцбург і Гальштат, у тіні лишаються куточки, де Австрія розкривається зовсім по-іншому: тихо, глибоко, природно. Тут не потрібно шукати вільне місце для фото без інших туристів, усе навколо й так твоє.
Ми зібрали сім атмосферних напрямків, які варто обрати, якщо хочеться відпочити на повну, але без стресу, камер спалахів і черг до ресторану.
Грац: старовинне серце країни
Це друге за розміром місто Австрії, але воно відчувається як затишне містечко з великим характером. Тут не штовхаються на площах і не фотографують кожну вулицю, і в цьому вся його краса.
Центр міста — світова спадщина ЮНЕСКО, з вузькими вуличками, червоними дахами та вражаючим Schlossberg, пагорбом із годинниковою вежею. Влітку сюди можна піднятися фунікулером або сходами, щоб насолодитися панорамою на місто. А ввечері піти на концерт у відкритому театрі, випити штурму восени чи заглянути до арт-кварталів.
Цікаво: Грац — один із гастрономічних центрів Австрії, особливо славиться гарбузовою олією (Kürbiskernöl), яку додають у все, від салатів до морозива.
Озера Каринтії: бірюзові дзеркала серед гірської тиші
На півдні Австрії розташувалася Каринтія. Це регіон, де панує лагідний клімат, майже італійська атмосфера й десятки озер, не гірших за ті, що в Зальцкаммергуті, але без ажіотажу.
Найвідомішими є Вертерзе, Фаакерзе, Оссіахерзе, Мілштеттерзе. Тут можна купатися в чистій, як кришталь, воді, орендувати SUP або човен, а ввечері повечеряти на терасі з видом на гори. У деяких озерах температура води влітку доходить до 25°C, що рідкість для альпійських водойм.
Цікаво: навколо озера Вертерзе проходять численні веломаршрути, а в серпні тут влаштовують Fête Blanche — білу ніч на воді з живою музикою.
Природний парк Отшер-Тормойєр: ліси, скелі й середньовіччя
Цей парк розташований у Нижній Австрії, всього за 2 години поїздом від Відня. Ідеальна відповідь на питання: «Куди поїхати на природу, але без ночівлі в наметі?»
Тут є майже все для тихого відпочинку: каньйони, водоспади, скелі, дерев’яні стежки і містки, що ведуть крізь ущелини. Маршрути є різні, від легких до складніших. У регіоні можна орендувати електровелосипед, відвідати старі замки або залишитися в гостьовому будинку на схилі, звідки видно зорі.
Цікаво: гора Отшер — символ регіону — називається «батьком гір» (як перекладається з місцевого діалекту), і її форма нагадує сидячого лева.
Санкт-Вольфганг: душевний берег Вольфгангзе
Якщо хочеться побувати у Зальцкаммергуті, але не витримувати натовпів у Гальштаті — Санкт-Вольфганг стане рятівною альтернативою. Містечко збережене у старовинному стилі, з дерев’яними готелями, квітами на балконах і готичною церквою.
Можна орендувати човен, влаштувати прогулянку до підніжжя Шафбергу, чи просто насолоджуватися кавою з видом на озеро. Навколо — гірські стежки, старовинні ферми й приємна літня прохолода.
Цікаво: до вершини Шафбергу веде парова зубчаста залізниця, одна з найстаріших в Європі. А вид згори нагадує яскраву листівку.
Мальніц: альпійське село для внутрішнього дзену
У Каринтії, біля входу до національного парку Hohe Tauern, заховалося село Мальніц. Тут немає черг до підйомника, натомість спокійні стежки, гірські річки, дзвін дзвіночків на коровах і тиша, яка не лякає, а лікує.
Це чудове місце для хайкінгу: маршрутів безліч, і навіть з дітьми можна сміливо вирушити до водоспадів чи альпійських лук. Взимку працює невелика, але якісна лижна інфраструктура. А ще тут можна пожити в гостьовому будинку, де хазяйка готує домашній пиріг і розповідає історії.
Цікаво: саме звідси легко дістатися до Großglocknerbahn, мальовничої залізниці через Альпи.
Гроссвальзерталь: життя в ритмі Альп
Ця долина у Форарльберзі зовсім не схожа на туристичні регіони типу Тіролю. Вона входить до біосферних резерватів ЮНЕСКО і зберігає традиційний спосіб життя: дерев’яні будинки, козячі ферми, місцеві сири й щотижневі сільські свята.
У долині розвинений еко-туризм, немає готельних гігантів, але є міні-готелі, пішохідні стежки та маршрути до озер. Це місце для тих, хто хоче жити повільно, слухати вітер у ялинах і не рахувати повідомлення в телефоні.
Цікаво: у серпні тут проходить Walserherbst — фестиваль культури та локального мистецтва просто в горах.
Маріацелль: духовна тиша й альпійська чарівність
Це невелике паломницьке місто в самому серці Австрії з населенням лише кілька тисяч осіб, але з історією, що сягає ХІ століття. Воно розташоване у передгір’ї Північних вапнякових Альп, на висоті близько 850 метрів, серед лісів і гір, і відоме своєю базилікою Марії, яка є головним католицьким святим місцем в Австрії.
Але не релігією єдиною живе регіон. Тут вдоволь альпійських пейзажів, гірських стежок та озер неподалік. А також літні фестивалі, старовинна вузькоколійка Mariazellerbahn, яка сама по собі вже пригода. А взимку — затишний і не пафосний гірськолижний курорт.
Переваги:
– ідеально поєднується духовність і природа;
– мінімум туристів, максимум автентики;
– можливість дістатися мальовничою залізницею з Санкт-Пельтена.
Цікаво: місцеві монахи виготовляють знамениті трав’яні лікери і цукерки Mariazeller Magenlikör — справжній австрійський колорит у пляшці.
Австрійські класики гарні, але справжнє захоплення приходить тоді, коли ти відкриваєш для себе маловідомі маршрути. Тут можна побачити, як змінюється світло на озері о шостій ранку, скуштувати домашню страву від бабусі-хазяйки і відчути, що Альпи — не лише для лиж, а й для душі.
Вирушайте туди, де вас чекають не заради бізнесу, а по-людськи — з горнятком кави й краєвидом, що вражає краще за будь-який музей.
