Євросоюз офіційно підтвердив, що Директива про тимчасовий захист для українців не буде продовжена після березня 2027 року. Що це означає для тих, хто вже пустив коріння в Європі та чи реальна альтернатива поверненню додому?

Вже чтоири роки мільйони українців живуть у країнах ЄС під захистом особливого правового механізму — Директиви про тимчасовий захист. Нагадаємо, що захист давав право на легальне проживання, доступ до ринку праці, освіти та соціальних послуг без необхідності проходити тривалі процедури отримання звичайного статусу. Проте цей механізм із самого початку задумувався як тимчасовий, тож настав час перегортати і цю сторінку. 

За даними Брюсселя 4 березня 2027 року дія директиви завершиться остаточно. Нових загальноєвропейських продовжень не буде. 

Натомість кожна країна ЄС самостійно визначатиме, як інтегрувати або повертати українців, які досі перебувають на її території.

Що вирішив ЄС: координований вихід замість продовження

Єврокомісія та держави-члени узгодили стратегію, яку офіційно назвали «координованим виходом із тимчасового захисту» (coordinated transition out of Temporary Protection). Документ фіксує три ключові рамки: 

• термін захисту спливає 4 березня 2027 року, 

• нових загальноєвропейських продовжень механізму не буде, 

• кожна країна ЄС зобов'язана заздалегідь підготувати перехідні механізми.

За своєю природою Директива про тимчасовий захист ніколи не була розрахована на багато років, адже вона активується в надзвичайних ситуаціях і передбачає обмежений термін дії. Застосування механізму щодо українців вже стало найбільшим в історії ЄС, тож логічно що Брюссель не готовий розтягувати цей виняток до нескінечності.

Три сценарії після 2027 року

Для тих, хто залишається в ЄС, наразі розглядають три основні шляхи.

Перший: національний вид на проживання

Найімовірніший і наймасовіший варіант для тих, хто встиг інтегруватися та знайти роботу, відкрити бізнес, отримати освіту чи возз'єднатися з родиною, це перейти на стандартний дозвіл на проживання у відповідній країні. Залежно від підстав, це може бути трудова або підприємницька віза, студентський статус, дозвіл із гуманітарних міркувань або довгостроковий статус, зокрема Blue Card для висококваліфікованих фахівців.

Важливий нюанс: одночасно мати тимчасовий захист і новий вид на проживання буде неможливо — доведеться обирати один статус. Тобто перехід треба планувати завчасно, до формального завершення директиви.

Другий: добровільне повернення додому

Для тих, хто готовий або вимушений повертатися в Україну, Єврокомісія рекомендує країнам запускати спеціальні програми підтримки. Вони можуть включати оплату транспортних витрат, одноразову грошову допомогу, сприяння з пошуком житла та підтримку в працевлаштуванні після повернення.

Третій: індивідуальний захист або статус біженця

Для людей, які мають особисті підстави та  побоюються повертатись, наприклад, через загрозу переслідування або конкретну небезпеку, залишається можливість подати заяву на статус біженця або субсидіарний захист. 

Такі рішення ухвалюються індивідуально на рівні кожної держави і потребують окремої процедури розгляду.

Чого не буде: ані нового статусу для всіх, ані загальноєвропейської амністії

Чиновники ЄС дали однозначну відповідь на питання, яке хвилює багатьох, а саме - єдиного нового захисного статусу для всіх українців у Євросоюзі не буде. Рішення щодо дозволів, постійного проживання або можливих амністій кожна держава ухвалить окремо, відповідно до власного законодавства та поточних відносин з Україною.

Це означає, що ситуація для українців у Польщі, Німеччині, Чехії чи Іспанії може суттєво відрізнятися. 

Країни з більш гнучким імміграційним законодавством або великою українською діаспорою можуть запропонувати ширші можливості для легалізації. Інші — обмежитися мінімально необхідними заходами.

Що робити вже зараз

До 2027 року залишається рік і для значної частини українців це влучний час ухвалення доленосних рішень. Фахівці з міграційного права радять не чекати останнього моменту: вивчати умови отримання національного ВНЖ у країні перебування, перевіряти, які документи потрібні, і при потребі звертатися по юридичну консультацію.

Водночас ситуація в Україні залишається визначальним фактором, і якщо безпекові умови зміняться, це може вплинути і на готовність людей повертатися, і на позицію європейських урядів щодо термінів та умов переходу.

Поки що одне залишається незмінним: час тимчасового захисту добігає кінця. І вже сьогодні варто думати про те, що буде після.