Восени Україна отримає другий пакет даних про закордонні рахунки своїх податкових резидентів. І якщо перший обмін у 2024 році стосувався лише великих сум, то цього разу до списків увійдуть і рахунки меншого номіналу. Для власників незадекларованих коштів це означає новий етап фінансового контролю, який уже важко буде ігнорувати.
Державна податкова служба (ДПС) готується знову увімкнути глобальний механізм CRS, міжнародну систему автоматичного обміну податковою інформацією. І цього разу дані надходитимуть від понад 100 країн-учасниць, включно з найбільшими фінансовими центрами світу.
Як працює CRS
CRS (Common Reporting Standard) створений, щоб податкові органи різних держав могли бачити фінансові активи своїх резидентів за кордоном. Принцип простий: країни-учасниці обмінюються інформацією про банківські та інші рахунки, а податкові відомства отримують чітку картину, де і скільки грошей зберігає громадянин.
Алгоритм виглядає так: банки, кредитні спілки, інвестиційні фонди та інші фінансові установи збирають дані про рахунки своїх клієнтів і щороку до 1 липня передають їх податковим органам. Далі ці дані обробляються та автоматично передаються країнам-партнерам.
Україна приєдналася до CRS у 2023 році. Перший обмін відбувся восени 2024-го й охопив період з 1 липня до 31 грудня 2023 року. Другий, запланований на вересень 2025-го, вже включатиме весь 2024 рік і на відміну від попереднього не обмежиться лише великими рахунками.
Які країни в грі
Станом на серпень 2025 року CRS об’єднує близько 110 юрисдикцій. Це майже весь Євросоюз, Велика Британія, Канада, Австралія, країни Латинської Америки, зокрема Аргентина та Бразилія, держави Африки, а також фінансові центри Близького Сходу й Азії — від ОАЕ до Сінгапуру та Китаю.
Повний перелік учасників можна знайти на офіційному сайті ДПС, але головне тут те, що в цій мережі вже присутні більшість напрямків, куди українці виводили кошти раніше.
Що саме побачить податкова
CRS не дає доступу до кожної транзакції, але обсяг базової інформації вражає. ДПС отримає:
- ім’я, прізвище, дату народження та адресу власника рахунку;
- ідентифікаційний код платника податків (ІПН);
- реквізити рахунку та його валюту;
- назву й місце реєстрації фінансової установи;
- поточний баланс та суми нарахованих відсотків чи дивідендів.
Під обмін потрапляють не лише банківські рахунки, а й інвестиційні, страхові та пенсійні накопичення, за винятком тих, що мають пільгове оподаткування.
Навіщо Україні цей механізм
Міністерство фінансів прямо говорить: CRS — частина зобов’язань України на шляху до ЄС і важливий інструмент боротьби з тіньовими капіталами. Дані з міжнародного обміну допоможуть:
- виявляти незадекларовані доходи;
- перевіряти повноту й своєчасність податкових декларацій;
- застосовувати правила щодо контрольованих іноземних компаній;
- використовувати непрямі методи контролю за доходами.
У перспективі це може стати дієвим фільтром для тих, хто роками зберігав кошти за кордоном, не звітуючи перед українською податковою.
Чого чекати звичайним платникам
Перший обмін 2024 року торкнувся лише рахунків понад 1 мільйон доларів. Але тепер планка суттєво знизиться: до бази увійдуть усі рахунки від 250 тисяч доларів і вище. І хоча в умовах воєнного стану ДПС не має права донараховувати податки з рахунків нижче цього порогу, у майбутньому ці дані все одно можуть стати підставою для перевірок.
Якщо податкова виявить незадекларовані кошти, власнику рахунку можуть донарахувати 18% податку на доходи фізосіб і 5% військового збору. Додатково — штраф від 10% до 50% суми несплаченого податку та до 1020 грн за неподання декларації.
Масового «полювання» у 2025-му, ймовірно, не буде. Але з 2026 року CRS стане для ДПС повноцінним інструментом для виявлення тих, хто намагається сховати капітали за кордоном.