Моя подорож до Фінляндії була наповнена несподіванками та важливими життєвими уроками. Я вирішила переїхати до Гельсінкі, щоб вступити до університету, і цей крок став початком нового етапу в моєму житті.
Перший день: поліція та центр для біженців 👮♀️📋
Переїжджала я з Німеччини, і одразу після прибуття в аеропорт Гельсінкі вирушила до поліції при летовищі. Там мене зустріли ввічливі працівники, які:
- Зняли відбитки пальців 👆
- Провели бесіду про мою мету приїзду, звідки я, яка область України, де перебувала раніше 🌍
- Зробили фото для oleskelulupa (дозвіл на проживання) 📸
Після цього мене направили до центру для українських біженців у місті Вантаа.
Центр у Вантаа: документи та перший виклик 🏢📄
У центрі все відбувалося швидко та злагоджено:
- Оформили документи та видали клієнтську картку 🪪
- Я заповнила заявку на фінансову допомогу, яку мали нараховувати на спеціальну картку протягом трьох днів 💳
- Призначили медичний огляд, адже всі новоприбулі зобов’язані його пройти 🏥
На момент приїзду я вже мала два варіанти житла — один із них запропонували мої знайомі, які вже проживали у Фінляндії. Один із варіантів був із громадянином Фінляндії, що здавалося надійнішим.
Але наступного дня сталося те, чого я не очікувала. Мені зателефонували з центру та повідомили:
"Вибачте, ми не врахували, що вам ще немає 18 років. Вам потрібно оформити документи у груповий будинок для неповнолітніх."
Мені було 17, а повноліття мало настати лише в січні. 🫠
Груповий будинок та пошук рішення 🏠🌀
Я вирушила до Рюхмакотті у Вантаа, де швидко оформила всі документи. Мені пояснили, що за законом до 18 років я маю проживати в такому будинку.
Але ідея жити в груповому будинку мене зовсім не влаштовувала. Я постійно була на зв’язку з батьками, ми разом шукали вихід із цієї ситуації. У підсумку нам допомогла знайома — громадянка Фінляндії, яка погодилася надати мені притулок у своєму домі.
Життя в родині та підтримка 🏡💖
Щоб офіційно закріпити моє проживання, працівники групового будинку перевірили умови житла. Вони переконалися, що я буду в комфорті та безпеці, і зрештою ми зібрали всі необхідні документи.
Тепер я живу у чудовій фінсько-українській родині, де почуваюся як вдома. До свого 18-річчя я залишаюся клієнткою Рюхмакотті.
Корисні адреси 🗺️:
- Поліцейський пункт в аеропорту Гельсінкі: Lentoasemantie B, Vantaa
- Центр для біженців у Вантаа: Robert Huberin tie 3a, Vantaa
- Рюхмакотті: Ilmailutie 13 A. Vantaa
Якщо вам цікавий мій досвід із вступом до фінського університету, пишіть у коментарі та чекайте новий пост! 🌟
