Неповнолітня в Фінляндії: як я переїхала до нової країни сама

Моя подорож до Фінляндії була наповнена несподіванками та важливими життєвими уроками. Я вирішила переїхати до Гельсінкі, щоб вступити до університету, і цей крок став початком нового етапу в моєму житті.

Перший день: поліція та центр для біженців 👮‍♀️📋

Переїжджала я з Німеччини, і одразу після прибуття в аеропорт Гельсінкі вирушила до поліції при летовищі. Там мене зустріли ввічливі працівники, які:

Зняли відбитки пальців 👆
Провели бесіду про мою мету приїзду, звідки я, яка область України, де перебувала раніше 🌍
Зробили фото для oleskelulupa (дозвіл на проживання) 📸

Після цього мене направили до центру для українських біженців у місті Вантаа.

Центр у Вантаа: документи та перший виклик 🏢📄

У центрі все відбувалося швидко та злагоджено:

Оформили документи та видали клієнтську картку 🪪
Я заповнила заявку на фінансову допомогу, яку мали нараховувати на спеціальну картку протягом трьох днів 💳
Призначили медичний огляд, адже всі новоприбулі зобов’язані його пройти 🏥

На момент приїзду я вже мала два варіанти житла — один із них запропонували мої знайомі, які вже проживали у Фінляндії. Один із варіантів був із громадянином Фінляндії, що здавалося надійнішим.

Але наступного дня сталося те, чого я не очікувала. Мені зателефонували з центру та повідомили:

"Вибачте, ми не врахували, що вам ще немає 18 років. Вам потрібно оформити документи у груповий будинок для неповнолітніх."

Мені було 17, а повноліття мало настати лише в січні. 🫠

Груповий будинок та пошук рішення 🏠🌀

Я вирушила до Рюхмакотті у Вантаа, де швидко оформила всі документи. Мені пояснили, що за законом до 18 років я маю проживати в такому будинку.

Але ідея жити в груповому будинку мене зовсім не влаштовувала. Я постійно була на зв’язку з батьками, ми разом шукали вихід із цієї ситуації. У підсумку нам допомогла знайома — громадянка Фінляндії, яка погодилася надати мені притулок у своєму домі.

Життя в родині та підтримка 🏡💖

Щоб офіційно закріпити моє проживання, працівники групового будинку перевірили умови житла. Вони переконалися, що я буду в комфорті та безпеці, і зрештою ми зібрали всі необхідні документи.

Тепер я живу у чудовій фінсько-українській родині, де почуваюся як вдома. До свого 18-річчя я залишаюся клієнткою Рюхмакотті.