Фінська Православна Церква опинилася в центрі суспільних дискусій через звинувачення у надмірній русифікації. Попри офіційне засудження агресії Росії проти України, на рівні окремих парафій зростає напруга між фінськомовними та російськомовними вірянами. Суперечки, що почалися з молитви за Україну, вийшли за межі церковного життя і переросли у ширшу суспільну дискусію про роль релігії в умовах війни та міграції.
Нижче команда Relocate.to зібрала деталі щодо цієї ситуації.
Молитва, що розділила громаду
У лютому 2025 року архієпископ Ілія (М. Валльгрен) запропонував прочитати спеціальну молитву за «стражденну Україну» у день річниці повномасштабного вторгнення. Проте митрополит Куопіо й Карелії Арсеній (Й. Хейккінен) заборонив читання цієї молитви у своєму регіоні, назвавши її «політичною заявою» і такою, що «розділяє громаду».
Його рішення викликало хвилю обурення: частина вірян вбачає в цьому надмірну лояльність до Росії, інша – звинувачує опонентів у русофобії. Так внутрішньоцерковна дискусія переросла у ширшу суперечку про національну ідентичність і місце православ’я у сучасній Фінляндії.
Причини конфлікту
За даними Helsingin Sanomat та Yle, коріння протиріч – у мовних і культурних відмінностях парафій, особливо на південному сході країни, у регіоні навколо міста Котка. Там проживає близько 3600 православних, 44 % з яких вважають фінську рідною мовою, але переважно спілкуються російською.
- Мова богослужінь: більшість служб проводять церковнослов’янською або російською.
- Кадровий склад: двоє з трьох місцевих священників мають російське походження.
- Активність у громадах: парафія веде сторінки у соцмережах російською мовою, зокрема у «ВКонтакті», де організовуються культурні події для російськомовних вірян.
На цьому тлі дедалі більше фінськомовних парафіян заявляють про дискримінацію. Громадська організація Tiistaiseura з Котки подала скаргу до Омбудсмена з питань рівності, зазначивши, що церковне керівництво відмовляється підтримувати фінські ініціативи, натомість бере участь лише у російськомовних заходах. У скарзі також ідеться про слабке володіння фінською мовою серед частини працівників парафії та антизахідні висловлювання, включно з критикою вступу Фінляндії до НАТО.
Омбудсмен наразі розглядає скарги про можливу дискримінацію фінськомовних та представників сексуальних меншин у парафіях. «Район Котки перетворюється на парафію Московського патріархату», – заявив доктор філософії Гейккі Рюткеля, який багато років співпрацював із місцевою церквою. Його слова стали символом страхів, що фінська православна спільнота поступово набуває ознак проросійського впливу.
Що це означає для українців?
Після 2022 року до Фінляндії прибули десятки тисяч українців, серед яких чимало православних. Для багатьох із них церква стала не лише місцем молитви, а й способом зберегти духовний зв’язок із домом. Проте не всі відчули себе прийнятими.
Такі історії показують глибину розколу, який виходить далеко за межі релігійного питання. Для українців у Фінляндії цей конфлікт став іспитом на толерантність церковних структур, що намагаються одночасно зберегти нейтралітет і не втратити довіру новоприбулих.
Позиція церковного керівництва
Митрополит Арсеній публічно наголосив, що його мета – «зберегти єдність Церкви та не допустити перетворення богослужінь на політичні заяви». Він закликав громади утримуватися від поляризації та зберігати взаємоповагу між усіма віруючими.
Втім, така позиція сприймається неоднозначно: частина фінів бачить у ній прояв нерішучості, тоді як інші вважають її необхідним кроком для уникнення розколу.
Конфлікт навколо «русифікації» показав, що Фінська Православна Церква стоїть перед подвійним викликом. Вона має зберегти традиції та духовну єдність, водночас відповідаючи на потреби нових вірян – зокрема українців, які шукають духовного прихистку в умовах війни.
Для самої Фінляндії ця ситуація стала нагадуванням: релігійні спільноти – не лише про віру, а й про культуру, мову та ідентичність, що нині переплітаються особливо тісно.
Джерела:
🔎 Матеріал підготувала команда Relocate.to!
Збережіть цю статтю або поділіться з друзями!
Отримуй актуальні новини та щотижневий дайджест перевіреної інформації.
