За результатами щорічного звіту про щастя, Фінляндія знову є лідером рейтингу найкращих держав світу, Україна посіла 111 місце, а найнещаснішою країною вкотре визнано Афганістан. Дослідження також вказує, що активне користування соцмережами негативно впливає на молодь.
Індекс щастя
До міжнародного дня щастя, який щороку відзначають 20 березня, публікують дані
звіту World Happiness Report. Цьогоріч аналізували не лише рівень якості життя у різних країнах свту, а й вплив соціальних мереж на здоров'я молоді.
Дослідження, підготовлене Оксфордським центром благополуччя у співпраці з Gallup та ООН, охопило понад 100 000 респондентів.
Індекс щастя розраховували за середніми показниками ключових факторів:
- ВВП на душу населення;
- очікувана тривалість життя;
- соціальна підтримка;
- свобода життєвого вибору;
- щедрість;
- сприйняття корупції.
Фінляндія очолила рейтинг із показником 7,764 бала з 10 можливих, випереджаючи Ісландію (7,54), Данію (7,539) та Коста-Рику (7,439), яка здійснила вражаючий стрибок на 4-те місце завдяки міцним сімейним зв'язкам.
Незважаючи на зростання безробіття та скорочення соціальних виплат, фіни вважають себе найщасливішою нацією.
Серед факторів успіху скандинавських країн — високий рівень довіри до уряду, соціальна рівність та розвинена система соціального захисту.
"Політика насправді не така вже й важлива. Вирішальну роль відіграє приватне життя людей", — каже професор університету Тампере Юхо Саарі.
Україна отримала 4,6 бали та посіла 111-ту позицію. Це найнижчий результат серед європейських країн.
Експерти пояснюють це нестабільністю, пов'язаною з військовим конфліктом, що триває п'ятий рік поспіль. Попри це, українці зберігають оптимізм. Згідно з даними опитування, майже 78% молоді в Україні та 59% за кордоном вірять у майбутнє.
Соціальні мережі vs щастя: тривожна тенденція
Водночас експерти зафіксували різке падіння рівня задоволеності життям серед молоді до 25 років у США, Канаді, Австралії та Новій Зеландії. Головний чинник — гортання стрічок соцмереж понад шести годин на день.
"Зловживання соцмережами суттєво знижує ментальний стан, особливо у дівчат-підлітків", — зазначає професор економіки Оксфордського університету Ян-Еммануель Де Нев.
Найбільш проблемними платформами визнано ті, що просувають інфлюенсерів та візуальний контент, саме вони провокують незадоволеність через зниження самооцінки.
Дослідники пояснюють це культурними особливостями та рекомендують відмовитися від пасивного споживання контенту на користь живого спілкування. Адже ті, хто проводить у соцмережах менше години на день, почуваються щасливішими за тих, хто не користується ними взагалі.
Читайте також:
Отримуй актуальні новини та щотижневий дайджест перевіреної інформації.
