[{"data":1,"prerenderedAt":-1},["ShallowReactive",2],{"post-seo-v2-artemida-ii-astronavty-vpershe-pobachyly-zvorotnyi-bik-misiatsia-4462-ru-posts":3,"seo-\u002Fru\u002Fp\u002Fartemida-ii-astronavty-vpershe-pobachyly-zvorotnyi-bik-misiatsia-4462":130,"country-avatars-all":12,"home.getCountries":135},{"post":4,"relatedSidebar":48,"relatedGrid":49},{"id":5,"title":6,"languageCode":7,"seoLink":8,"rating":9,"type":10,"status":10,"likes":10,"childrenCount":10,"childrenCountAll":10,"views":11,"destinationCountry":12,"destinationCity":12,"showImage":13,"featured":13,"featuredUntil":12,"alertType":12,"alertLabel":12,"alertDeadlineDate":12,"createdAt":14,"updatedAt":15,"editedAt":16,"hasRUContent":17,"content":18,"customer":19,"country":12,"city":12,"charCount":39,"isBookmarked":13,"isLiked":10,"tags":40,"imagePath":47},4462,"Миссия Artemis II: астронавты впервые увидели обратную сторону Луны","ua","artemida-ii-astronavty-vpershe-pobachyly-zvorotnyi-bik-misiatsia-4462","0.25",0,7480,null,false,"2026-04-06 05:55:00","2026-05-25 00:00:02","2026-04-07 03:34:51",true,"\u003Cp>После старта миссии Artemis II космический корабль Orion пересек отметку в 180 000 миль от Земли, и астронавты впервые своими глазами увидели обратную сторону Луны.\u003C\u002Fp>\u003Ch2>\u003Cstrong>Космический пейзаж:  между Землей и Луной\u003C\u002Fstrong>\u003C\u002Fh2>\u003Cp>Во время космического путешествия астронавты исследовали бассейн Ориентале (Mare Orientale) — огромный ударный кратер диаметром почти 600 миль, образовавшийся около 3,8 миллиарда лет назад. С Земли видны лишь горные хребты вокруг него.\u003C\u002Fp>\u003Cp>Кристина Кох, которая наблюдала за Луной через 400-миллиметровый объектив, сказала, что она выглядит совершенно иначе.\u003C\u002Fp>\u003Cblockquote>\u003Cp>Мы чётко видим Гримальди, Глушко. Мы видим Ориентале невооружённым глазом. Основные цвета — ярко-белый, особенно на Южном полюсе и на обратной стороне, а все моря на видимой стороне — просто разные оттенки серого, — отметил командир Рид Вайсман.\u003C\u002Fp>\u003C\u002Fblockquote>\u003Cp>По словам руководителя полёта Artemis II Entry Рика Хенфлинга, траектория космического корабля была разработана для перехвата гравитации Луны до того, как вступит в силу земное притяжение.\u003C\u002Fp>\u003Cblockquote>\u003Cp>Именно взаимодействие двух гравитационных полей действительно управляет этим прекрасным танцем космического корабля, — говорят представители NASA.\u003C\u002Fp>\u003C\u002Fblockquote>\u003Cp>Ожидается, что 6 апреля экипаж Artemis II превзойдёт рекорд дальности, установленный астронавтами «Аполлона-13», и пересечёт отметку в 248 655 миль от Земли.\u003C\u002Fp>\u003Cp>После этого Orion вернется домой и приземлится в Тихом океане ориентировочно 10 апреля.\u003C\u002Fp>\u003Cp>Artemis II — это первый пилотируемый полёт программы Artemis, которая нацелена на возвращение людей на поверхность Луны до конца этого десятилетия.\u003C\u002Fp>",{"username":20,"status":21,"uuid":22,"name":23,"avatar":24,"type":25,"birthDate":12,"residenceCountry":12,"destinationCountry":12,"destinationState":12,"destinationCity":12,"createdAt":26,"hiddeInfo":13,"bio":27,"additionalLink":28,"social":29,"isSubscribed":17,"bookmarks":34,"followings":34,"followers":35,"country":12,"city":12,"rating":11,"questions":10,"posts":36,"events":37,"answers":25,"comments":38},"relocate",3,"7f26614a-3365-4e2e-adc5-527f59075460","Relocate To","525540096-122176611662368441-2641117422616011122-njpg_FxcsK7.webp",1,"2024-04-11 11:14:56","Relocate об`єднує українців за кордоном, допомагаючи з адаптацією та надаючи важливу інформацію та інші можливості.","https:\u002F\u002Frelocate.to",{"tiktok":30,"facebook":31,"linkedin":32,"instagram":33},"https:\u002F\u002Fwww.tiktok.com\u002F@relocate.to","https:\u002F\u002Fwww.facebook.com\u002Frelocate.ukraine","https:\u002F\u002Fwww.linkedin.com\u002Fin\u002Frelocate-to","https:\u002F\u002Fwww.instagram.com\u002Frelocate.to_",4,11,2039,13,2,1313,[41,44],{"id":42,"name":43},1764,"Космос",{"id":45,"name":46},2404,"Новини","nasapng_JXfsvH.webp",[],[50,75,92,115],{"rating":51,"likes":10,"childrenCount":10,"childrenCountAll":10,"views":25,"status":10,"type":10,"showImage":13,"featured":13,"seoLink":52,"id":53,"title":54,"languageCode":7,"destinationCountry":55,"destinationCity":12,"createdAt":56,"updatedAt":57,"editedAt":58,"tags":59,"imagePath":65,"content":66,"raw_content":67,"answers":68,"additional_posts":69,"customer":70,"country":71,"city":12,"isBookmarked":13,"isLiked":10},"0.00","kytai-zapustyv-u-kosmos-korabel-z-troma-astronavtamy-4960",4960,"Китай запустив у космос корабель з трьома астронавтами","cn","2026-05-25 04:05:00","2026-05-25 04:11:37","2026-05-25 22:20:22",[60,63,64],{"id":61,"name":62},83,"Наука",{"id":42,"name":43},{"id":45,"name":46},"kosmos-kitaipng_UnpMgP.webp","\u003Cp>Китай відправив трьох астронавтів на космічну станцію Tiangong. Один з них залишиться на орбіті протягом року, повідомляє \u003Ca href=\"https:\u002F\u002Fwww.reuters.com\u002Fscience\u002Fchina-send-astronaut-year-long-space-mission-it-eyes-2030-moon-landing-2026-05-23\u002F\" target=\"_blank\">Reuters\u003C\u002Fa>.\u003C\u002Fp>\u003Ch2>\u003Cstrong>Китайська космічна місія, екіпаж: що відомо\u003C\u002Fstrong>\u003C\u002Fh2>\u003Cp>Китай здійснив запуск пілотованого космічного корабля «Шеньчжоу-23» з трьома астронавтами на борту до орбітальної станції «Тяньгун». Один із членів екіпажу проведе на станції один рік, хто саме, буде відомо пізніше, але це стане найтривалішою космічною місією в історії китайської космонавтики.\u003C\u002Fp>\u003Cfigure class=\"image\">\u003Cimg style=\"aspect-ratio:820\u002F481;\" src=\"https:\u002F\u002Frelocate.to\u002Ffiles\u002Fposts\u002Fkitaiska-raketajpg_dfAlpm.webp\" width=\"820\" height=\"481\">\u003C\u002Ffigure>\u003Cp>Запуск відбувся 24 травня 2026 о 23:08 за місцевим часом з космодрому Цзюцюань. Ракета-носій «Чанчжен-2F Y23» вивела корабель на задану орбіту.\u003C\u002Fp>\u003Cp>До складу екіпажу увійшли:\u003C\u002Fp>\u003Cul>\u003Cli>\u003Cstrong>Чжу Янчжу\u003C\u002Fstrong> — командир місії;\u003C\u002Fli>\u003Cli>\u003Cstrong>Чжан Юаньчжі\u003C\u002Fstrong> — пілот;\u003C\u002Fli>\u003Cli>\u003Cstrong>Лі Цзяїн\u003C\u002Fstrong> (Лай Каїн) — спеціалістка з корисного навантаження, колишня інспекторка поліції.\u003C\u002Fli>\u003C\u002Ful>\u003Cp>Лі Цзяїн стала \u003Cstrong>першою \u003C\u002Fstrong>жінкою\u003Cstrong> з Гонконгу\u003C\u002Fstrong>, яка взяла участь у китайській космічній програмі.\u003C\u002Fp>\u003Cp>Серед наукових завдань астронавстів:\u003C\u002Fp>\u003Cul>\u003Cli>вивчення фізіологічних ефектів тривалого космічного польоту (втрата кісткової маси, радіаційне опромінення, психологічний стрес);\u003C\u002Fli>\u003Cli>експерименти зі штучними ембріонами людини на основі стовбурових клітин (зразки доставлено попередньою місією «Шеньчжоу-22»);\u003C\u002Fli>\u003Cli>дослідження впливу мікрогравітації на біологічні об'єкти.\u003C\u002Fli>\u003C\u002Ful>\u003Cp>\u003Cstrong>Зв'язок із місячною програмою-2030\u003C\u002Fstrong>\u003C\u002Fp>\u003Cp>Місія «Шеньчжоу-23» розглядається як підготовчий етап до запланованої на 2030 рік висадки китайських астронавтів на Місяць. У рамках польоту вперше буде виконано \u003Cstrong>автономне швидке зближення та стикування\u003C\u002Fstrong> з основним модулем станції «Тяньгун».\u003C\u002Fp>\u003Cp>Раніше Китай заявляв про намір створити постійну базу на Місяці разом із Росією до 2035 року.\u003C\u002Fp>\u003Cp>Запуск відбувається на тлі активізації місячних програм різних країн. Зокрема NASA планує висадку астронавтів на Місяць у 2028 році. Нагадаємо, шо у квітні 2026 року місія \u003Ca href=\"Артеміда II: астронавти вперше побачили зворотний бік Місяця\" target=\"_blank\">Aртеміда II\u003C\u002Fa> космос китайздійснила обліт Місяця. У травні 2026 року компанія SpaceX провела випробувальний політ ракети Starship.\u003C\u002Fp>\u003Cp>Читайте також:\u003C\u002Fp>\u003Cul>\u003Cli>\u003Ca href=\"https:\u002F\u002Frelocate.to\u002Fuk\u002Fp\u002Fkyyivska-nevdacha-iaka-zminyla-nebo-istoriia-ihoria-sikorskoho-4954\" target=\"_blank\">\u003Cstrong>Київська невдача, яка змінила небо: історія Ігоря Сікорського\u003C\u002Fstrong>\u003C\u002Fa>\u003C\u002Fli>\u003Cli>\u003Ca href=\"https:\u002F\u002Frelocate.to\u002Fuk\u002Fp\u002Fchy-mozhna-zachaty-ditei-u-kosmosi-vidpovid-doslidnykiv-4341\" target=\"_blank\">\u003Cstrong>Чи можна зачати дітей у космосі: відповідь дослідників\u003C\u002Fstrong>\u003C\u002Fa>\u003C\u002Fli>\u003Cli>\u003Ca href=\"https:\u002F\u002Frelocate.to\u002Fuk\u002Fp\u002Fnazvano-meniu-astronavtiv-misiyi-artemida-ii-4538\" target=\"_blank\">\u003Cstrong>Названо меню астронавтів місії Артеміда II\u003C\u002Fstrong>\u003C\u002Fa>\u003C\u002Fli>\u003Cli>\u003Ca href=\"https:\u002F\u002Frelocate.to\u002Fuk\u002Fp\u002Fvcheni-doslidzhuiut-iak-kosmos-vplyvaie-na-stan-zdorov-ia-astronavtiv-4551\" target=\"_blank\">\u003Cstrong>Вчені досліджують, як космос впливає на стан здоров’я астронавтів\u003C\u002Fstrong>\u003C\u002Fa>\u003C\u002Fli>\u003C\u002Ful>","Китай відправив трьох астронавтів на космічну станцію Tiangong. Один з них залишиться на орбіті протягом року, повідомляє Reuters.Китайська космічна місія, екіпаж: що відомоКитай здійснив запуск пілотованого космічного корабля «Шеньчжоу-23» з трьома астронавтами на борту до орбітальної станції «Тяньгун». Один із членів екіпажу проведе на станції один рік, хто саме, буде відомо пізніше, але це стане найтривалішою космічною місією в історії китайської космонавтики.Запуск відбувся 24 травня 2026 о 23:08 за місцевим часом з космодрому Цзюцюань. Ракета-носій «Чанчжен-2F Y23» вивела корабель на задану орбіту.До складу екіпажу увійшли:Чжу Янчжу — командир місії;Чжан Юаньчжі — пілот;Лі Цзяїн (Лай Каїн) — спеціалістка з корисного навантаження, колишня інспекторка поліції.Лі Цзяїн стала першою жінкою з Гонконгу, яка взяла участь у китайській космічній програмі.Серед наукових завдань астронавстів:вивчення фізіологічних ефектів тривалого космічного польоту (втрата кісткової маси, радіаційне опромінення, психологічний стрес);експерименти зі штучними ембріонами людини на основі стовбурових клітин (зразки доставлено попередньою місією «Шеньчжоу-22»);дослідження впливу мікрогравітації на біологічні об'єкти.Зв'язок із місячною програмою-2030Місія «Шеньчжоу-23» розглядається як підготовчий етап до запланованої на 2030 рік висадки китайських астронавтів на Місяць. У рамках польоту вперше буде виконано автономне швидке зближення та стикування з основним модулем станції «Тяньгун».Раніше Китай заявляв про намір створити постійну базу на Місяці разом із Росією до 2035 року.Запуск відбувається на тлі активізації місячних програм різних країн. Зокрема NASA планує висадку астронавтів на Місяць у 2028 році. Нагадаємо, шо у квітні 2026 року місія Aртеміда II космос китайздійснила обліт Місяця. У травні 2026 року компанія SpaceX провела випробувальний політ ракети Starship.Читайте також:Київська невдача, яка змінила небо: історія Ігоря СікорськогоЧи можна зачати дітей у космосі: відповідь дослідниківНазвано меню астронавтів місії Артеміда IIВчені досліджують, як космос впливає на стан здоров’я астронавтів",[],"start",{"username":20,"avatar":24,"status":21},{"id":72,"name":73,"nameUA":74,"countryCode":55,"description":12},45,"China","Китай",{"rating":76,"likes":10,"childrenCount":10,"childrenCountAll":10,"views":77,"status":10,"type":10,"showImage":13,"featured":13,"seoLink":78,"id":79,"title":80,"languageCode":7,"destinationCountry":12,"destinationCity":12,"editedAt":58,"createdAt":81,"updatedAt":82,"tags":83,"imagePath":87,"content":88,"raw_content":89,"answers":90,"customer":91,"country":12,"city":12,"isBookmarked":13,"isLiked":10},"0.42",97,"vcheni-znaishly-plisniavu-zdatnu-vyzhyty-na-marsi-4656",4656,"Вчені знайшли плісняву, здатну вижити на Марсі","2026-04-28 04:15:00","2026-05-22 00:00:02",[84,85,86],{"id":61,"name":62},{"id":42,"name":43},{"id":45,"name":46},"plisniavapng_vt7nh8.webp","\u003Cp>\u003Cfont>Деякі земні організми можуть бути стійкішими, ніж очікувалося. \u003C\u002Ffont>Експерименти NASA з пліснявою Aspergillus calidoustus показали, що його спори здатні витримати подорож на Марс.\u003C\u002Fp>\u003Ch2>\u003Cstrong>Земний організм виживає в умовах Марса: вчені NASA \u003C\u002Fstrong>\u003C\u002Fh2>\u003Cp>Дослідження, опубліковане в журналі Applied and Environmental Microbiology, доводить: гриб Aspergillus calidoustus може витримати майже всі етапи марсіанської місії.\u003C\u002Fp>\u003Cp>Вчені давно знають, що гриби — живучі створіння. Але нові експерименти перевершили всі очікування. Команда дослідників на чолі з мікробіологом Кастурі Венкатесвараном вирішила перевірити, на що здатні мікроорганізми, які мешкають у надстерильних приміщеннях космічного агентства. Та попри всі фільтри, стерилізацію та суворі протоколи, деякі мікроби не просто вижили — вони адаптувалися до низької вологості, перепадів темпаратур та дефіциту поживних речовин. І саме таких \"незламних\" дослідники піддали найжорсткішому іспиту.\u003C\u002Fp>\u003Cp>Науковці відтворили умови космічної подорожі та поверхні Марса: екстремальний холод, інтенсивний ультрафіолет, іонізуючу радіацію, низький тиск і навіть марсіанський ґрунт — реголіт. Серед 27 штамів грибів, зібраних під час підготовки місії \"Марс-2020\" (тієї, що доставила на планету марсохід Perseverance), Aspergillus calidoustus вижив майже в усіх тестах. Знищити його вдалося лише завдяки комбінації екстремально низьких температур і високого рівня радіації.\u003C\u002Fp>\u003Cp>Дослідження надає перші докази, що складні клітини — еукаріоти — потенційно можуть зберігатися на всіх етапах космічної місії: від підготовки на Землі до життя на інших планетах. Наразі завдання вчених — розробити запобіжні заходи захисту.\u003C\u002Fp>\u003Cp>Читайте також:\u003C\u002Fp>\u003Cul>\u003Cli>\u003Ca href=\"https:\u002F\u002Frelocate.to\u002Fuk\u002Fp\u002Fartemida-ii-astronavty-vpershe-pobachyly-zvorotnyi-bik-misiatsia-4462\" target=\"_blank\">\u003Cstrong>Артеміда II: астронавти вперше побачили зворотний бік Місяця\u003C\u002Fstrong>\u003C\u002Fa>\u003C\u002Fli>\u003Cli>\u003Ca href=\"https:\u002F\u002Frelocate.to\u002Fuk\u002Fp\u002Fvcheni-doslidzhuiut-iak-kosmos-vplyvaie-na-stan-zdorov-ia-astronavtiv-4551\" rel=\"nofollow ugc\" target=\"_blank\">\u003Cspan>\u003Cstrong>Вчені досліджують, як космос впливає на стан здоров’я астронавтів\u003C\u002Fstrong>\u003C\u002Fspan>\u003C\u002Fa>\u003C\u002Fli>\u003Cli>\u003Ca href=\"https:\u002F\u002Frelocate.to\u002Fuk\u002Fp\u002Fnazvano-meniu-astronavtiv-misiyi-artemida-ii-4538\" target=\"_blank\">\u003Cstrong>Названо меню астронавтів місії Артеміда II\u003C\u002Fstrong>\u003C\u002Fa>\u003C\u002Fli>\u003Cli>\u003Ca href=\"https:\u002F\u002Frelocate.to\u002Fuk\u002Fp\u002Fchy-mozhna-zachaty-ditei-u-kosmosi-vidpovid-doslidnykiv-4341\" target=\"_blank\">\u003Cspan>\u003Cstrong>Чи можна зачати дітей у космосі: відповідь дослідників\u003C\u002Fstrong>\u003C\u002Fspan>\u003C\u002Fa>\u003Cspan>\u003Cstrong>\u003Co:p>\u003C\u002Fo:p>\u003C\u002Fstrong>\u003C\u002Fspan>\u003C\u002Fli>\u003C\u002Ful>","Деякі земні організми можуть бути стійкішими, ніж очікувалося. Експерименти NASA з пліснявою Aspergillus calidoustus показали, що його спори здатні витримати подорож на Марс.Земний організм виживає в умовах Марса: вчені NASA Дослідження, опубліковане в журналі Applied and Environmental Microbiology, доводить: гриб Aspergillus calidoustus може витримати майже всі етапи марсіанської місії.Вчені давно знають, що гриби — живучі створіння. Але нові експерименти перевершили всі очікування. Команда дослідників на чолі з мікробіологом Кастурі Венкатесвараном вирішила перевірити, на що здатні мікроорганізми, які мешкають у надстерильних приміщеннях космічного агентства. Та попри всі фільтри, стерилізацію та суворі протоколи, деякі мікроби не просто вижили — вони адаптувалися до низької вологості, перепадів темпаратур та дефіциту поживних речовин. І саме таких \"незламних\" дослідники піддали найжорсткішому іспиту.Науковці відтворили умови космічної подорожі та поверхні Марса: екстремальний холод, інтенсивний ультрафіолет, іонізуючу радіацію, низький тиск і навіть марсіанський ґрунт — реголіт. Серед 27 штамів грибів, зібраних під час підготовки місії \"Марс-2020\" (тієї, що доставила на планету марсохід Perseverance), Aspergillus calidoustus вижив майже в усіх тестах. Знищити його вдалося лише завдяки комбінації екстремально низьких температур і високого рівня радіації.Дослідження надає перші докази, що складні клітини — еукаріоти — потенційно можуть зберігатися на всіх етапах космічної місії: від підготовки на Землі до життя на інших планетах. Наразі завдання вчених — розробити запобіжні заходи захисту.Читайте також:Артеміда II: астронавти вперше побачили зворотний бік МісяцяВчені досліджують, як космос впливає на стан здоров’я астронавтівНазвано меню астронавтів місії Артеміда IIЧи можна зачати дітей у космосі: відповідь дослідників",[],{"username":20,"avatar":24,"status":21},{"rating":93,"likes":10,"childrenCount":10,"childrenCountAll":10,"views":94,"status":10,"type":10,"showImage":13,"featured":13,"seoLink":95,"id":96,"title":97,"languageCode":7,"destinationCountry":98,"destinationCity":12,"editedAt":58,"createdAt":99,"updatedAt":82,"tags":100,"imagePath":106,"content":107,"raw_content":108,"answers":109,"customer":110,"country":111,"city":12,"isBookmarked":13,"isLiked":10},"0.29",518,"vcheni-doslidzhuiut-iak-kosmos-vplyvaie-na-stan-zdorov-ia-astronavtiv-4551",4551,"Вчені досліджують, як космос впливає на стан здоров’я астронавтів","us","2026-04-14 04:25:00",[101,104,105],{"id":102,"name":103},30,"Медицина",{"id":42,"name":43},{"id":45,"name":46},"astronavti-zdoroviapng_UOMI5H.webp","\u003Cp>\u003Cspan>Космічні подорожі є серйозним випробуванням для організму. В умовах мікрогравітації, підвищеної радіації та психологічного стресу тіло людини зазнає кардинальних змін. Кожен політ — це не лише крок до зірок, а й унікальний експеримент над  тілом людини.\u003C\u002Fspan>\u003C\u002Fp>\u003Cp>\u003Cspan>\u003Co:p>\u003C\u002Fo:p>\u003C\u002Fspan>\u003C\u002Fp>\u003Cp>\u003Cspan>\u003Co:p> \u003C\u002Fo:p>\u003C\u002Fspan>\u003C\u002Fp>\u003Ch2>\u003Cspan>\u003Cstrong>Від втрати кісткової маси та атрофії м'язів до онкології\u003C\u002Fstrong>\u003Co:p>\u003C\u002Fo:p>\u003C\u002Fspan>\u003C\u002Fh2>\u003Cp>\u003Cspan>\u003Co:p> \u003C\u002Fo:p>\u003C\u002Fspan>\u003C\u002Fp>\u003Cp>\u003Cspan>На Землі сила тяжіння постійно навантажує наші кістки та м'язи. У космосі це навантаження зникає. За даними NASA, астронавти можуть втрачати до 1-2% кісткової маси на місяць польоту, особливо в нижній частині хребта, стегнах і тазі. Процес, подібний до остеопорозу, у космосі  прискорюється у десятки разів. М'язи, особливо ті, що відповідають за поставу та ходьбу (наприклад, литкові та спинні), атрофуються на 20-30% навіть під час короткочасних місій.\u003Co:p>\u003C\u002Fo:p>\u003C\u002Fspan>\u003C\u002Fp>\u003Cp>\u003Cspan>\u003Co:p> \u003C\u002Fo:p>\u003C\u002Fspan>\u003C\u002Fp>\u003Cp>\u003Cspan>Одним із найнесподіваніших ефектів стало погіршення зору. У багатьох астронавтів після тривалих місій діагностують так званий космічний нейроофтальмологічний синдром (SANS). Це проявляється набряком зорового нерва, сплющенням очного яблука та прогресуючою далекозорістю. Причина — перерозподіл рідини в організмі: у невагомості кров і лімфа переміщуються з нижньої частини тіла до верхньої. Саме тому чимало астронавтів скаржаться на головний біль та постійне відчуття закладеності носа.\u003C\u002Fspan>\u003C\u002Fp>\u003Cfigure class=\"image\">\u003Cimg style=\"aspect-ratio:820\u002F425;\" src=\"https:\u002F\u002Frelocate.to\u002Ffiles\u002Fposts\u002Fmedicnii-cekap-astronavtivjpg_dIgJBL.webp\" width=\"820\" height=\"425\">\u003C\u002Ffigure>\u003Cp>\u003Cspan>Серцево-судинна система та \u003C\u002Fspan>\u003Ca href=\"Мозок астронавтів перебудовується під час тривалих місій у космосі\" rel=\"nofollow ugc\" target=\"_blank\">\u003Cspan>мозок\u003C\u002Fspan>\u003C\u002Fa>\u003Cspan> теж змінюються. Серце зменшується в розмірах, втрачає частину м'язової маси та починає перекачувати менше крові. Після повернення на Землю це може спричинити ортостатичну гіпотензію — різке падіння тиску під час спроби встати. Саме тому для відновлення стану астронавти потребують декількох тижнів.\u003C\u002Fspan>\u003C\u002Fp>\u003Cp>\u003Cspan>Ба більше, поза межами магнітного поля Землі вплив космічної радіації в десятки разів перевищує дозу на міжнародній космічній станції. Таким чином \u003C\u002Fspan>існує  ризик мутацій ДНК і розвитку онкологчних захворювань. \u003C\u002Fp>\u003Cp>Втім, п\u003Cspan>опри всі негаразди, людський організм має дивовижну здатність до адаптації. Саме тому астронавти проходять тривалу реабілітацію, яка включає фізичні вправи, спеціальне харчування та постійні медичні обгляди.\u003Co:p>\u003C\u002Fo:p>\u003C\u002Fspan>\u003C\u002Fp>\u003Cp>\u003Cspan>\u003Co:p> \u003C\u002Fo:p>І поки дослідники NASA та інших космічних агентств вдосконалюють ракети, медики намагаються мінімізувати ризики та запобігти майбутнім порушенням.\u003C\u002Fspan>\u003C\u002Fp>\u003Cp>\u003Cspan>Нагадаємо, 10 квітня 2026 року екіпаж \u003C\u002Fspan>Orion повернувся на Землю після 10-денної подорожі місії Артеміда ІІ, встановивши історичний рекорд відстані від Землі 406 441 км.\u003C\u002Fp>\u003Cp>\u003Cspan>Підготовлено за матеріалами\u003C\u002Fspan>\u003Ca href=\"https:\u002F\u002Fwww.euronews.com\u002Fhealth\u002F2026\u002F04\u002F11\u002Ffrom-bone-loss-to-blurred-vision-how-space-travel-impacts-the-human-body\" rel=\"nofollow ugc\" target=\"_blank\">\u003Cspan> Euronews\u003C\u002Fspan>\u003C\u002Fa>\u003Cspan>, \u003C\u002Fspan>\u003Ca href=\"https:\u002F\u002Fwww.nasa.gov\u002F2026-news-releases\u002F\" rel=\"nofollow ugc\" target=\"_blank\">\u003Cspan>NASA\u003C\u002Fspan>\u003C\u002Fa>.\u003C\u002Fp>\u003Cp>Читайте також:\u003C\u002Fp>\u003Cul>\u003Cli>\u003Ca href=\"https:\u002F\u002Frelocate.to\u002Fuk\u002Fp\u002Fnazvano-meniu-astronavtiv-misiyi-artemida-ii-4538\" target=\"_blank\">\u003Cstrong>Названо меню астронавтів місії Артеміда II\u003C\u002Fstrong>\u003C\u002Fa>\u003C\u002Fli>\u003Cli>\u003Ca href=\"https:\u002F\u002Frelocate.to\u002Fuk\u002Fp\u002Fchy-mozhna-zachaty-ditei-u-kosmosi-vidpovid-doslidnykiv-4341\" target=\"_blank\">\u003Cspan style=\"background-color:transparent;\">\u003Cstrong>Чи можна зачати дітей у космосі: відповідь дослідників\u003C\u002Fstrong>\u003C\u002Fspan>\u003C\u002Fa>\u003Cspan style=\"background-color:transparent;\">\u003Co:p>\u003C\u002Fo:p>\u003C\u002Fspan>\u003C\u002Fli>\u003Cli>\u003Ca href=\"https:\u002F\u002Frelocate.to\u002Fuk\u002Fp\u002Fartemida-ii-astronavty-vpershe-pobachyly-zvorotnyi-bik-misiatsia-4462\" target=\"_blank\">\u003Cspan style=\"background-color:transparent;\">\u003Cstrong>Артеміда II: астронавти вперше побачили зворотний бік Місяця\u003C\u002Fstrong>\u003C\u002Fspan>\u003C\u002Fa>\u003Cspan style=\"background-color:transparent;\">\u003Co:p>\u003C\u002Fo:p>\u003C\u002Fspan>\u003C\u002Fli>\u003Cli>\u003Ca href=\"https:\u002F\u002Frelocate.to\u002Fuk\u002Fp\u002Fnetflix-zapustyt-priamu-transliatsiiu-polotu-artemis-ii-povz-misiats-4490\" target=\"_blank\">\u003Cspan style=\"background-color:transparent;\">\u003Cstrong>Netflix запустить пряму трансляцію польоту Artemis II повз Місяць\u003C\u002Fstrong>\u003C\u002Fspan>\u003C\u002Fa>\u003Cspan>\u003Co:p>\u003C\u002Fo:p>\u003C\u002Fspan>\u003C\u002Fli>\u003C\u002Ful>\u003Cp>\u003Cspan>\u003Co:p> \u003C\u002Fo:p>\u003C\u002Fspan>\u003C\u002Fp>","Космічні подорожі є серйозним випробуванням для організму. В умовах мікрогравітації, підвищеної радіації та психологічного стресу тіло людини зазнає кардинальних змін. Кожен політ — це не лише крок до зірок, а й унікальний експеримент над  тілом людини. Від втрати кісткової маси та атрофії м'язів до онкології На Землі сила тяжіння постійно навантажує наші кістки та м'язи. У космосі це навантаження зникає. За даними NASA, астронавти можуть втрачати до 1-2% кісткової маси на місяць польоту, особливо в нижній частині хребта, стегнах і тазі. Процес, подібний до остеопорозу, у космосі  прискорюється у десятки разів. М'язи, особливо ті, що відповідають за поставу та ходьбу (наприклад, литкові та спинні), атрофуються на 20-30% навіть під час короткочасних місій. Одним із найнесподіваніших ефектів стало погіршення зору. У багатьох астронавтів після тривалих місій діагностують так званий космічний нейроофтальмологічний синдром (SANS). Це проявляється набряком зорового нерва, сплющенням очного яблука та прогресуючою далекозорістю. Причина — перерозподіл рідини в організмі: у невагомості кров і лімфа переміщуються з нижньої частини тіла до верхньої. Саме тому чимало астронавтів скаржаться на головний біль та постійне відчуття закладеності носа.Серцево-судинна система та мозок теж змінюються. Серце зменшується в розмірах, втрачає частину м'язової маси та починає перекачувати менше крові. Після повернення на Землю це може спричинити ортостатичну гіпотензію — різке падіння тиску під час спроби встати. Саме тому для відновлення стану астронавти потребують декількох тижнів.Ба більше, поза межами магнітного поля Землі вплив космічної радіації в десятки разів перевищує дозу на міжнародній космічній станції. Таким чином існує  ризик мутацій ДНК і розвитку онкологчних захворювань. Втім, попри всі негаразди, людський організм має дивовижну здатність до адаптації. Саме тому астронавти проходять тривалу реабілітацію, яка включає фізичні вправи, спеціальне харчування та постійні медичні обгляди. І поки дослідники NASA та інших космічних агентств вдосконалюють ракети, медики намагаються мінімізувати ризики та запобігти майбутнім порушенням.Нагадаємо, 10 квітня 2026 року екіпаж Orion повернувся на Землю після 10-денної подорожі місії Артеміда ІІ, встановивши історичний рекорд відстані від Землі 406 441 км.Підготовлено за матеріалами Euronews, NASA.Читайте також:Названо меню астронавтів місії Артеміда IIЧи можна зачати дітей у космосі: відповідь дослідниківАртеміда II: астронавти вперше побачили зворотний бік МісяцяNetflix запустить пряму трансляцію польоту Artemis II повз Місяць ",[],{"username":20,"avatar":24,"status":21},{"id":112,"name":113,"nameUA":114,"countryCode":98,"description":12},233,"United States","Сполучені Штати Америки",{"rating":116,"likes":10,"childrenCount":10,"childrenCountAll":10,"views":102,"status":10,"type":10,"showImage":13,"featured":13,"seoLink":117,"id":118,"title":119,"languageCode":7,"destinationCountry":98,"destinationCity":12,"editedAt":58,"createdAt":120,"updatedAt":82,"tags":121,"imagePath":124,"content":125,"raw_content":126,"answers":127,"customer":128,"country":129,"city":12,"isBookmarked":13,"isLiked":10},"0.14","povernennia-na-zemliu-astronavtiv-misiyi-artemida-ii-4535",4535,"Повернення на Землю астронавтів місії Артеміда ІІ","2026-04-10 21:00:00",[122,123],{"id":42,"name":43},{"id":45,"name":46},"kosmos-povernennia-astronavtivpng_GebQtc.webp","\u003Cp>\u003Cspan>Чотири астронавти місії NASA Артеміда ІІ завершують свою 10-денну подорож навколо Місяця. Приводнення капсули Orion заплановане на сьогодні, 10 квітня 2026 року, о 17:07 за тихоокеанським часом в Тихому океані поблиз узбережжя Каліфорнії.\u003C\u002Fspan>\u003C\u002Fp>\u003Cfigure class=\"image\">\u003Cimg style=\"aspect-ratio:820\u002F461;\" src=\"https:\u002F\u002Frelocate.to\u002Ffiles\u002Fposts\u002Fcentr-nasajpg_RVRWa4.webp\" width=\"820\" height=\"461\">\u003C\u002Ffigure>\u003Cp>\u003Cspan>\u003Co:p>\u003C\u002Fo:p>\u003C\u002Fspan>\u003C\u002Fp>\u003Ch2>\u003Cspan>\u003Cstrong>Підготовка до повернення на Землю\u003C\u002Fstrong>\u003Co:p>\u003C\u002Fo:p>\u003C\u002Fspan>\u003C\u002Fh2>\u003Cp>\u003Cspan>Останній день у космосі екіпаж розпочав із пісні «Lonesome Drifter» Шарлі Крокетта. Астронавти NASA Рід Вайзман (командир), Віктор Гловер (пілот), Крістіна Кох та астронавт Канадського космічного агентства Джеремі Гансен провели завершальні приготування до повернення на Землю\u003Co:p>\u003C\u002Fo:p>\u003C\u002Fspan>\u003C\u002Fp>\u003Cp>\u003Cspan>Основним завданням було приведення кабіни до польотної конфігурації: Кох і Гансен займалися укладанням обладнання, демонтажем вантажних сіток та регулюванням крісел, адже все має бути надійно закріплено.\u003C\u002Fspan>\u003C\u002Fp>\u003Cfigure class=\"image\">\u003Cimg style=\"aspect-ratio:820\u002F547;\" src=\"https:\u002F\u002Frelocate.to\u002Ffiles\u002Fposts\u002Fnasa-2jpg_HMp0hJ.webp\" width=\"820\" height=\"547\">\u003C\u002Ffigure>\u003Ch2>\u003Cspan>\u003Cstrong>Найнебезпечніший етап місії Артеміда ІІ\u003C\u002Fstrong>\u003Co:p>\u003C\u002Fo:p>\u003Co:p>\u003C\u002Fo:p>\u003C\u002Fspan>\u003C\u002Fh2>\u003Cp>\u003Cspan>Вхід в атмосферу Землі вважається найнебезпечнішим етапом місії. У цей час Orion матиме швидкість майже 40 000 км\u002Fгод, температура поверхні теплозахисного екрана сягатиме понад 2 700°C. Тож астронавти відчуватимуть перевантаження до 3,9 G.\u003Co:p>\u003C\u002Fo:p>\u003C\u002Fspan>\u003C\u002Fp>\u003Cp>\u003Cspan>За планом, о 19:33 (2:33 ночі 11 квітня за Києвом) розпочнеться відокремлення службового модуля від капсули з екіпажем, а приблизно за пів години – приводнення в Тихому океані. \u003C\u002Fspan>\u003C\u002Fp>\u003Ch2>\u003Cspan>\u003Cstrong>Рятувальна операція\u003C\u002Fstrong>\u003C\u002Fspan>\u003C\u002Fh2>\u003Cp>\u003Cspan>\u003Co:p>\u003C\u002Fo:p>\u003C\u002Fspan>\u003C\u002Fp>\u003Cp>\u003Cspan>Після приводнення до капсули вирушить рятувальна команда з корабля USS John P. Murtha, який базується в Сан-Дієго. Судно буде чекати на відстані 80–160 км від берега.\u003Co:p>\u003C\u002Fo:p>\u003C\u002Fspan>\u003C\u002Fp>\u003Cp>\u003Cspan>\u003Co:p> \u003C\u002Fo:p>\u003C\u002Fspan>\u003C\u002Fp>\u003Cp>\u003Cspan>Вертольоти ескадрильї ВМС США з авіабази Норт-Айленд піднімуть астронавтів на борт корабля. \u003C\u002Fspan>\u003C\u002Fp>\u003Cp>\u003Cspan>Очікується, що процес триватиме до двох годин. Потім екіпаж пройде первинне медичне обстеження, після чого астронавтів перевезуть на базу ВМС Норт-Айленд, а звідти літаком до Космічного центру імені Джонсона в Х’юстоні.\u003C\u002Fspan>\u003C\u002Fp>\u003Cp>\u003Cspan>Читайте також:\u003Co:p>\u003C\u002Fo:p>\u003C\u002Fspan>\u003C\u002Fp>\u003Cul>\u003Cli>\u003Ca href=\"https:\u002F\u002Frelocate.to\u002Fuk\u002Fp\u002Fchy-mozhna-zachaty-ditei-u-kosmosi-vidpovid-doslidnykiv-4341\" target=\"_blank\">\u003Cspan>\u003Cstrong>Чи можна зачати дітей у космосі: відповідь дослідників\u003C\u002Fstrong>\u003C\u002Fspan>\u003C\u002Fa>\u003Cspan>\u003Co:p>\u003C\u002Fo:p>\u003C\u002Fspan>\u003C\u002Fli>\u003Cli>\u003Ca href=\"https:\u002F\u002Frelocate.to\u002Fuk\u002Fp\u002Fartemida-ii-astronavty-vpershe-pobachyly-zvorotnyi-bik-misiatsia-4462\" target=\"_blank\">\u003Cspan>\u003Cstrong>Артеміда II: астронавти вперше побачили зворотний бік Місяця\u003C\u002Fstrong>\u003C\u002Fspan>\u003C\u002Fa>\u003C\u002Fli>\u003Cli>\u003Ca href=\"https:\u002F\u002Frelocate.to\u002Fuk\u002Fp\u002Fnetflix-zapustyt-priamu-transliatsiiu-polotu-artemis-ii-povz-misiats-4490\" target=\"_blank\">\u003Cspan>\u003Cstrong>Netflix запустить пряму трансляцію польоту Artemis II повз Місяць\u003C\u002Fstrong>\u003C\u002Fspan>\u003C\u002Fa>\u003C\u002Fli>\u003C\u002Ful>","Чотири астронавти місії NASA Артеміда ІІ завершують свою 10-денну подорож навколо Місяця. Приводнення капсули Orion заплановане на сьогодні, 10 квітня 2026 року, о 17:07 за тихоокеанським часом в Тихому океані поблиз узбережжя Каліфорнії.Підготовка до повернення на ЗемлюОстанній день у космосі екіпаж розпочав із пісні «Lonesome Drifter» Шарлі Крокетта. Астронавти NASA Рід Вайзман (командир), Віктор Гловер (пілот), Крістіна Кох та астронавт Канадського космічного агентства Джеремі Гансен провели завершальні приготування до повернення на ЗемлюОсновним завданням було приведення кабіни до польотної конфігурації: Кох і Гансен займалися укладанням обладнання, демонтажем вантажних сіток та регулюванням крісел, адже все має бути надійно закріплено.Найнебезпечніший етап місії Артеміда ІІВхід в атмосферу Землі вважається найнебезпечнішим етапом місії. У цей час Orion матиме швидкість майже 40 000 км\u002Fгод, температура поверхні теплозахисного екрана сягатиме понад 2 700°C. Тож астронавти відчуватимуть перевантаження до 3,9 G.За планом, о 19:33 (2:33 ночі 11 квітня за Києвом) розпочнеться відокремлення службового модуля від капсули з екіпажем, а приблизно за пів години – приводнення в Тихому океані. Рятувальна операціяПісля приводнення до капсули вирушить рятувальна команда з корабля USS John P. Murtha, який базується в Сан-Дієго. Судно буде чекати на відстані 80–160 км від берега. Вертольоти ескадрильї ВМС США з авіабази Норт-Айленд піднімуть астронавтів на борт корабля. Очікується, що процес триватиме до двох годин. Потім екіпаж пройде первинне медичне обстеження, після чого астронавтів перевезуть на базу ВМС Норт-Айленд, а звідти літаком до Космічного центру імені Джонсона в Х’юстоні.Читайте також:Чи можна зачати дітей у космосі: відповідь дослідниківАртеміда II: астронавти вперше побачили зворотний бік МісяцяNetflix запустить пряму трансляцію польоту Artemis II повз Місяць",[],{"username":20,"avatar":24,"status":21},{"id":112,"name":113,"nameUA":114,"countryCode":98,"description":12},{"success":17,"data":131},{"title":132,"description":133,"meta-robots":134,"h1":6},"Миссия Artemis II: астронавты впервые увидели обратную сторону Луны | Relocate.to","После старта миссии Artemis II космический корабль Orion пересек отметку в 180 000 миль от Земли, и астронавты впервые своими глазами. ✈️ Relocate.to","index,follow",{"list":136,"total":174},[137,141,145,149,151,155,159,163,167,171],{"code":138,"name":139,"pop":140},"de","Німеччина","365",{"code":142,"name":143,"pop":144},"pl","Польща","367",{"code":146,"name":147,"pop":148},"es","Іспанія","261",{"code":98,"name":114,"pop":150},"130",{"code":152,"name":153,"pop":154},"cz","Чехія","129",{"code":156,"name":157,"pop":158},"lt","Литва","124",{"code":160,"name":161,"pop":162},"fr","Франція","112",{"code":164,"name":165,"pop":166},"nl","Нідерланди","111",{"code":168,"name":169,"pop":170},"fi","Фінляндія","86",{"code":172,"name":173,"pop":170},"it","Італія",248]